Законопроєкт №13423: чи відкриває він шлях до легалізації корупційних схем у оборонній сфері?
Майже одразу після внесення до Верховної Ради новий законопроєкт №13423 викликав широкий резонанс у суспільстві та серед експертів. Документ, який отримав підтримку більшості народних депутатів, зокрема 123 із 126 авторів із фракції «Слуга народу», викликає серйозні занепокоєння через потенційне посилення корупційних ризиків у оборонній галузі. Згідно з офіційною інформацією, законопроєкт передбачає суттєві зміни до кримінального і кримінального процесуального кодексів, що нібито мають сприяти підтримці підприємств оборонно-промислового комплексу, проте насправді відкривають двері до амністії за злочини, вчинені в процесі виконання військових контрактів. Аналізуючи зміст документа, експерти Центру протидії корупції (ЦПК) відзначають, що пропоновані норми фактично знімають кримінальну відповідальність з посадовців і постачальників, які порушували закон під час поставок зброї та військової техніки, якщо їхні дії мали «суспільно корисну мету» або були виконані з метою укріплення обороноздатності України. До того ж, законопроект встановлює, що відповідальність за правопорушення не настане, якщо вони були скоєні до внесення підприємства до закритого переліку оборонних підприємств, що підконтрольний Міноборони. Особливий акцент робиться на створенні «імунітету» для підприємств ОПК — юридичні особи, які перебувають у переліку Міноборони, отримують захист від будь-яких кримінальних переслідувань протягом усього періоду включення, незалежно від дати скоєння правопорушення. Це означає, що навіть зафіксовані злочини, які відбулися раніше, залишаються безкарними. Крім того, законопроєкт передбачає, що лише Генпрокурор має право вносити інформацію до ЄРДР щодо таких епізодів, а всі рішення, пов’язані з затриманнями, обшуками або арештами, потрібно погоджувати з ним. Ще одним негативним аспектом є надмірна концентрація сили у руках одного посадовця — Генпрокурора, що може викликати зловживання владою та політизацію розслідувань у сфері оборонних закупівель. ЦПК застерігає, що таке централізоване управління створює ризики зловживань та сприяє формуванню корупційних схем, закритих для контролю громадськості. Різко негативно налаштовані і щодо так званого «заднім числом» звільнення недобросовісних постачальників. Це означає, що підприємства, які були притягнуті до відповідальності за правопорушення до їхнього включення до переліку Міноборони, отримають «амністію», якщо їх діяльність тягнулася у період воєнного стану. Це створює ідеальну базу для корупційних схем, коли ризики покарання мінімізуються навіть за очевидні зловживання. Критики стверджують, що таке законодавство фактично легалізує незаконні дії, пов’язані із закупівлями зброї та військовою технікою, адже воно дозволяє копіювати схеми з «платою за імунітет» і знижувати витрати без належного контролю. У ЦПК наголошують, що концентрація повноважень у руках Генпрокуратури та Міноборони може стати інструментом політичного впливу і уникнення відповідальності за корупційні схеми. Експерти підкреслюють, що цей законопроєкт створює ризики не лише для прозорості оборонних закупівель, а й для національної безпеки в цілому, оскільки він дозволяє реалізовувати корупційні схеми з імунітетом та безконтрольним управлінням. Водночас, громадські активісти закликають парламент не підтримувати цей документ, адже у нього є потенціал підсилити корупційні ризики і загрожує довірі до інституцій влади та оборонної системи країни.