Ядерні амбіції Ірану та роль Китаю: заклик Ізраїлю до впливу та стратегічних маневрів
У світі активізувалися обговорення щодо ядерних намірів Ірану й його потенційної загрози безпеці регіону Близького Сходу і не лише. Зокрема, Ізраїль взяв на себе роль заклику до міжнародних партнерів, зосереджуючись на тому, щоб такого впливу не обмежився лише дипломатичними заявами. Нещодавній заклик ізраїльських дипломатів до Китаю використати свій економічний і політичний вплив у регіоні став одним із головних меседжів напередодні чергового загострення ситуації. Генеральний консул Ізраїлю в Шанхаї Равіт Баєр підкреслила, що саме Китай є єдиною державою, яка здатна підштовхнути Іран до перегляду своїх ядерних та військових намірів. За її словами, обмеження у закупівлі іранської нафти змогли б зупинити фінансову машину та зменшити ресурси, необхідні Ірану для ведення агресивної політики в регіоні. На тлі тривалої конфліктної ситуації, яка призвела до серйозних руйнувань на об'єктах ядерної інфраструктури Тегерана, що спричинило смерть кількох ключових військових та наукових діячів, міжнародне співтовариство спостерігає за розвитком подій з особливою напругою. США виступили посередниками в досягненні тимчасового перемир'я, але іранський уряд залишає за собою право реагувати на будь-які нові провокації із ізраїльського боку. Паралельно Китай із Росією висловили засудження ударів ізраїльської армії, проте активних дій на підтримку Тегерана не здійснили. У цей час Пекін однозначно закликав до припинення бойових дій і сприяння вирішенню палестинського питання шляхом двох держав, що викликає обережний скептицизм у ізраїльського керівництва. Водночас, китайські лідери, зокрема Сі Цзіньпін, схиляються до стратегічного співробітництва з Іраном на рівні економічних та політичних зв'язків, не прагнучи взяти на себе роль посередника у відносинах із Ізраїлем. За словами Равіт Баєр, Китай є найважливішим торговельним партнером Ізраїлю після США, і, попри певні політичні розбіжності, підтримує готовність до подальшої співпраці. Основні економічні зв'язки між Китаєм та Іраном зумовлюють масштабні інвестиції, зокрема угоди про стратегічне партнерство на суму понад 400 мільярдів доларів, які можуть змінити баланс сил у регіоні, хоча відкритим залишається питання, наскільки Пекін зможе реально вплинути на розвиток іранської ядерної програми та військових дій. Тепер головне питання полягає у тому, наскільки міжнародні зусилля з дипломатичного тиску та економічного впливу зможуть стримати зростаючу ядерну міць Ірану та запобігти новій фазі конфлікту, що має потенціал перерости у масштабну кризу регіонального масштабу.