Перспективи правового притягнення Росії до відповідальності за злочин агресії: зосередженість на 2014 році та політична воля
2014 рік став переломним у історії сучасної України, адже саме тоді почалася масштабна агресія з боку Російської Федерації, яка призвела до анексії Криму, військових конфліктів у Донецькій та Луганській областях, а також створення тимчасово окупованих адміністрацій у цільових регіонах. Значущі події, що впевнено визначають початок цієї агресії, це здалося дати 20 і 27 лютого 2014 року, що фігурують у юридичних й політичних документах. Юридик Гюндуз Мамедов, заслужений юрист України та заступник генпрокурора у 2019–2022 роках, у своїй статті наголошує, що саме ці дати мають статус ключових у визначенні моменту агресії. В українському законодавстві, зокрема у Законі України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», зафіксовано, що початком окупації Криму вважається 20 лютого 2014 року. Аналогічно, Європейський суд з прав людини у справі «Україна та Нідерланди проти Росії» визнав, що контроль Росії над Кримом був навмисно закріплений не пізніше 27 лютого 2014 року. Саме ці дати слугують ключовими для юридичних аргументів щодо початку агресії. Водночас, слід зазначити, що у Статуті передбачена гнучкість формулювань, і остаточна інтерпретація залежить від політичної волі та обставин. На думку експертів, саме такий підхід відкриває шлях до не лише символічного, а й повноцінного визнання джерел війни, що має важливе значення для історичного та правового процесу. Важливо наголосити, що сьогодні президент України Володимир Зеленський підписав документи для ратифікації створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України. Це стало результатом трирічної боротьби, яка розпочалася ще у найтяжчі моменти війни, коли світ ще не був остаточно налаштований на боротьбу за справедливість.