Чилійська пустеля підкорила несподівана снігова стихія: телескоп ALMA у режимі екстреної готовності

У найвіддаленішій частині південної Америки, в панорамній пустелі Атакама, яка славиться своєю надзвичайною сухістю та униканням будь-яких опадів, сталася унікальна природна аномалія — снігопад, що накрив цю безкраю землю. Особливо цьому диву піддався радіотелескоп ALMA, один із найпотужніших астрономічних інструментів сучасності, що розташований на висоті понад 5000 метрів і використовується в дослідженнях космічних об’єктів на рівні з провідними світовими лабораторіями. Ввечері 26 червня регіон був накритий сильним сніжним покривом — явищем, рідкісним для цієї місцевості, де щорічна кількість опадів зазвичай коливається в межах 1-15 міліметрів. Це стало причиною тимчасового припинення роботи установи у зв’язку з введенням протоколів безпеки, адже сніг та холодний вітер створили серйозну небезпеку для обладнання та персоналу. Температура в районі телескопів опустилася до –12°C, з вітром відчувалось нижче –28°C. Регіональна буря тривала кілька днів, ускладнюючи запуск наукових програм. Згідно з офіційними повідомленнями ALMA, антени та інше обладнання в очікуванні відновлення роботи перебувають у режимі «виживання» — антенам надійшов наказ знизити навантаження, щоб протистояти сніжним і вітровим навалам. Після завершення шторму фахівці швидко розпочнуть очищення обладнання та проведуть огляд кожної антени — це важливо, адже найоптимальніші умови для радіоастрономічних спостережень з’являються саме після погодних катаклізмів при низьких температурах та вологості. Кліматологи з Університету Сантьяго пояснюють цей незвичний снігопад впливом рідкісної атмосферної нестабільності, зумовленої проходженням через регіон так званого «холодного ядра», що викликає поява опадів навіть у зонах, традиційно позбавлених вологи. Зазвичай така надзвичайна подія трапляється у зимовий період на південній півкулі, і її причина — вологі повітряні маси з боку Тихого океану, які часто обмежуються більш високими районами плато. Проте цьогорічне надзвичайне явище, що накрило рівень близько 3000 метрів, — швидше виняток, ніж норма. Розминаючи масштаб катастрофи, фахівці наголошують, що шквал із швидкістю до 100 км/год та проливні дощі викликали зсуви, повені та перебої з енергопостачанням. Від наслідків негоди постраждали місцеві школи та мешканці регіону, що змусило владу тимчасово закрити навчальні заклади. Це був перший випадок за майже десять років, коли такі складні погодні умови охопили цей регіон. ALMA вже готується до відновлення роботи. Неминуче після стихії — ретельне очищення обладнання і перевірка антен, щоб повернутися до спостережень у найкращих умовах. Фахівці наполегливо наголошують: хоча ще не доведено, що кліматичні зміни спричиняють збільшення кількості таких надзвичайних погодних явищ у цій зоні, наукове співтовариство все більше сконцентроване на тому, щоб пристосуватися до нових реалій. Надійність астрономічних інфраструктур у таких екстремальних умовах — одна із головних задач сучасної науки, адже саме тут дослідники отримують цінні дані про космос, зокрема — про давно минулі галактичні катаклізми і злиття галактик, що трапилися понад 11 мільярдів років тому, і про механізми їх впливу на сучасність.