Без компаса і вітрил: чи зможе провідна німецька політична сила знайти новий курс у сучасному світі?
У Німеччині триває глибока та непроста криза ідентичності однієї з найстарших і найвпливовіших політичних партій — Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН). Партія, яка ще недавно вважалася «народною», переживає період внутрішніх перетворень і пошуку нових орієнтирів у контексті сучасних викликів. Відбір керівного складу на з’їзді, що відбувся у червні, став не лише формальністю, а й майданчиком для обговорення глибших питань: в чому полягає сучасна політична місія соціал-демократів і яким має бути їхній головний курс. Після невтішних виборчих результатів 2025 року — найгірших у поствоєнній історії — рейтинги партії суттєво впали і наразі становлять лише близько 15%, що викликає тривогу в її керівництва і членів. Внутрішні дебати розгорнулися навколо теми зовнішньої політики, боротьби з розривом між багатими і бідними, а також ідентичності і цінностей, які партія має відстоювати. Відомий політик Тім Клюссендорф вже визнав, що в партії бракує чіткої візії, що лише посилює кризу й невпевненість у майбутньому. Поточний стан соціал-демократів символізує розкол між традиційними цінностями і реаліями сучасної політики. Після десятиліть перебування у владних структурах і «чорно-червоних» коаліціях, їхній образ як захисника інтересів простих людей поступово тьмяніє. Знову й знову партія вимушена йти на компроміси, що позбавляє її автентичності і здатності мобілізувати електорат навколо власного чіткого курсу. У центрі уваги — суперечливі рішення щодо оборонної політики, зростання бюджету на військові цілі, реформ міністерства оборони, які викликають спротив з боку лівого флангу і молодіжних депутатів. Не менш важливі — дебати навколо відповідальності перед НАТО щодо витрат на оборону та ставлення до Росії. Водночас, новий міністр оборони Борис Пісторіус і його ініціативи, зокрема щодо призову та модернізації військової служби, викликають гостру критику і внутрішній опір, зокрема й від молодих членів партії. Внутрішня криза відображається і у зовнішньополітичних позиціях: «Маніфест миру», підписаний частиною лівих ветеранів, передбачає більш обережний підхід щодо Росії, критикує НАТО і закликає до зближення з Росією — що викликає різкий осуд керівництва партії і її лідерів. Віцеканцлер і головний кандидат на посаду голови партії Ларс Клінгбайль та міністр оборони Борис Пісторіус виступили з різкою критикою цього документу, назвавши його «маргінальним» і «відірваним від реальності». Це створює додаткову напругу всередині, проявляючи розкол між прихильниками більш жорсткої оборонної політики і тим, хто наполягає на дипломатії та співпраці з Росією. Тим часом, основне питання для соціал-демократів — як повернути довіру виборців і якою має бути їхня стратегія на майбутнє. Партія повинна визначитися з точною ідеологічною орієнтацією: чи залишається вона прихильником соціальної справедливості і захисту працівників, чи перетворюється у більш проукраїнську, проєвропейську політичну силу. Політичний експерт Вольфґанґ Магат наголошує: «Зараз, коли партія опинилася на політичному перехресті, їй потрібно показати свою єдність і сформулювати чіткий курс — інакше вона ризикує втратити свою ідентичність і підтримку електорату». Відновлення внутрішньої єдності і усвідомлення ключових цінностей — ось що допоможе соціал-демократам подолати кризи та знову стати впливовою силою у німецький політиці.