Маніпуляція чи воля народу? Аналіз впливу урядового опитування Орбана щодо приєднання України до ЄС
Угорщина знову потрапила у центр уваги через проведення урядового опитування, яке, за задумом влади, мало відобразити думку громадян щодо перспективи вступу України до Європейського Союзу. Однак багато експертів і опозиційних політиків вважають, що ця ініціатива є швидше політичним інструментом для формування прийнятної урядової позиції, ніж справжнім відображенням громадської думки. Опитування під назвою VOKS2025, яке проводилося наприкінці весни та початку літа 2025 року, привернуло значну увагу своєю масштабністю — у ньому взяли участь понад два мільйони громадян, що складає менше за 10% від населення країни, і при цьому негласно заклало основу для подальших політичних маневрів угорського уряду. За офіційними даними, результати показали, що 95% опитаних виступають проти вступу України до Євросоюзу. Однак критики вже назвали цю цифру явно перебільшеною, звернюючи увагу на низький рівень реальної участі для підрахунку голосів, а також на проблему відсутності незалежних спостережень і прозорості у підрахунку. В опитуванні використовувалися запитання, спрямовані на формування негативного ставлення, а уряд розповсюджував матеріали, які наголошували на потенційних загрозах від членства України — фінансових ризиках, зростанні злочинності та загрозі для соціального благополуччя. Саме ці фактори використовуються для підтримки ідеї щодо блокування процесу вступу України до ЄС та для підсилення антиукраїнської риторики в межах внутрішньої політики. Проведене опитування викликало різку реакцію опозиції, зокрема партії «Тиса», яка оприлюднила альтернативні дані — 58% підтримки вступу Україна до ЄС — і висловила недовіру до результатів урядової кампанії. Важливо зауважити, що непрозорість процесу, можливість багаторазового голосування та низька участь роблять будь-які результати необ’єктивними і декоративними. Водночас, політика Будапешта щодо України багато в чому є інструментом змушування Європейського Союзу поступатися в переговорах — особливо враховуючи, що рішення про відкриття переговорних кластеры досі блокує саме Угорщина. Однак всередині країни така риторика швидше грає на електоральних інтересах, ніж відображає істинні настрої громадян. В контексті майбутніх парламентських виборів на весну 2026 року, використання питання України слугує додатковим мобілізаційним інструментом для уряду Орбана, що й демонструє його прагнення максимально блокувати європейську інтеграцію України. Попри відчутний політичний тиск, більшість країн ЄС залишаються солідарними з українською євроінтеграцією, і сценарії блокування з боку Угорщини, швидше за все, призвуть до подальших дискусій, а можливо, й до застосування механізмів санкцій або зменшення голосових привілеїв. І без того, періодичні вето Будапешта негативно впливають на процеси європейської інтеграції та ставлять під сумнів його рівень підтримки всього суспільства. Враховуючи цю динаміку, важливо стежити за подальшими розгортаннями, оскільки українське питання і надалі залишатиметься важливим чинником у внутрішньополітичних баталіях і глобальній політиці ЄС.