Мамедов аналізує слабкі місця Спеціального трибуналу щодо злочинів РФ та вказує на ключову «трійку» відповідальних
Ексзаступник Генерального прокурора Гюндуз Мамедов під час аналізу майбутнього Спеціального трибуналу щодо злочинів Російської Федерації висловив свою думку про головну вразливу точку цієї юрисдикційної структури. За словами Мамедова, особливу увагу слід приділити так званій «трійці» — президенту Володимиру Путіну, прем'єру Михайлу Мішустіну та міністру закордонних справ Сергію Лаврову. Сам по собі статут трибуналу передбачає притягнення до відповідальності тих високопосадовців, які ухвалювали рішення про застосування збройної сили проти України, порушуючи Статут ООН, однак існує суттєве «але». Мамаedов зазначає, що юридично цей суд може розслідувати їхні дії, проте не матиме можливості притягнути їх до відповідальності, поки ті залишатимуться на своїх посадах. Статут зупинятиме процес, поки керівники не втратять свого статусу, що ставить під сумнів можливість швидкого винесення справедливого вироку. Ця криза імітованої юрисдикції та імунітету стає одним з найслабших місць всього механізму, адже поки керівна трійка зберігатиме свої посади, судовий процес залишатиметься формальністю, а відповідальність — недосяжною. Мамедов підкреслює, що питання можливості розслідування та притягнення до відповідальності високих російських посадовців з імунітетом викликає багато дискусій серед юристів. Багато експертів наголошують, що такий підхід суперечить положенням міжнародного права, зокрема й Конвенції ООН про юрисдикційні імунітети та Європейської конвенції про імунітет держав. Відомо, що ще у 2002 році Міжнародний суд ООН у резонансній справі «Демократична Республіка Конго проти Бельгії» постановив, що чинні міністри закордонних справ користуються повним імунітетом від судових переслідувань у чужих державах навіть у випадках тяжких міжнародних злочинів. Це рішення визнає, що імунітет захищає посадовців лише з процедурної точки зору та не звільняє їх від особистої відповідальності, однак у той самий час ускладнює можливість їх притягнення до відповідальності під час перебування на державних посадах. Водночас, зазначається, що чинний або колишній міністр іноді може бути притягнутий до кримінальної відповідальності у міжнародних судах, які мають юрисдикцію. Але з іншого боку, трибунал для розгляду злочинів Росії явно зможе працювати з високопосадовцями інших країн — зокрема з членами Ради безпеки ООН, кількість яких може перевищувати 30 осіб, а також, ймовірно, з представниками Білорусі та Північної Кореї. Мамедов нагадує, що якщо доведуть, що дії Росії не були актом самооборони, як намагається подати російська пропаганда, то навіть найміцніші імунітети не зможуть врятувати «трійку» від відповідальності. Ця ситуація підкреслює, що імунітет зроблений для захисту від політичного переслідування, а не для уникнення юридичної відповідальності глобально, тому час і обставини можуть змінити ситуацію. Для зусиль української дипломатії і міжнародної правової системи ця проблема залишається однією з головних і буде ще довго предметом обговорень. Детальніше про думку Мамедова можна дізнатися за посиланням.