Свято 12 апостолів: історія, традиції та обмеження відзначення
30 червня християни східного обряду відзначають важливе церковне свято — День 12 апостолів. Це особливий день, присвячений пошануванню дванадцяти учнів Ісуса Христа, які стали його найближчими послідовниками та носіями его вчення. Це свято має давні історичні корені та поєднується із народними традиціями, адже в цей день за старовинним звичаєм відзначають і середину літа. Історія свята розпочинається з подій, коли ці дванадцять людей були першими, хто став свідками та учнями Христа, вірували в його месидж та йшли за ним у будь-яких обставинах. Імена апостолів — Петро, його брат Андрій, Яків Зеведеїв і його брат Іван, Филип, Варфоломій, Фома, Матвій, Яків Алфеїв, Тадей (Юда Яковів), Симон Зилот і Матвій — залишилися в історії як ті, хто не злякалися труднощів і провели свої життя у служінні Христу. Саме ці учні залишилися поруч з Ісусом до кінця його земного шляху та несли його вчення по світу. У цей день згадують також і про людські слабкості апостолів, зокрема про зраду Юди і тричі відречення Петра, який наприкінці все-таки покаявся і повернувся до віри. За традицією, в цей день існували певні заборони, що мали закріпитися в народній культурі. Не можна сваритися і лаятись, оскільки вважається, що це може принести негативний вплив. Заборонялося скаржитися, сумувати та думати про погане, адже вірили, що позитивний настрій допомагає уникнути недуг і бід. Також не рекомендувалося займатися брудною роботою вдома — прати, мити підлогу, вибивати килими, — вважаючи, що цей день не придатний для таких справ. Окрім того, не стригли волосся, щоб не залучати неприємності та злих духів. Ці традиції закріпилися у народних звичаях і зберегли свою актуальність і сьогодні.