Економіка на межі: необхідність кардинальних змін для стабілізації та відновлення
Україна опинилася на критичному перепублі своєї економічної стабільності. Після масштабного падіння ВВП у 2022 році — аж на 28,8% — країна продовжує повільно прокладати шлях до відновлення. За підсумками 2023 року, зростання реального валового внутрішнього продукту сягнуло 5,5%, але в 2024-му темпи сповільнилися до 2,9%, а на початку 2025 року все ще залишаються в сфері 1%. Основними негативними чинниками, що стримують економіку, є активні бойові дії, руйнування інфраструктури, дефіцит трудових ресурсів через масову еміграцію та мобілізацію, обмежений доступ до фінансування, пошкоджена енергетична система та логістичні перепони для експорту й внутрішніх перевезень. За роки війни з України виїхало понад сім мільйонів громадян, а кількість зайнятих у виробничому секторі скоротилася на четверту частину — два мільйони осіб, що становить понад 20% довоєнного рівня. Аналіз міжнародних експертів свідчить, що збитки економіки через війну оцінюються у щонайменше 176 мільярдів доларів, а рівень капітальних інвестицій — на рівні 5-6% ВВП, що у два рази менше за довоєнний час. Такі показники пояснюють, чому у 2025 році рівень реального ВВП зменшився більш ніж на 22% у порівнянні з 2021 роком. На відновлення сприяє тимчасове розм’якшення економіки, яке зумовлене фіскальними стимулами, підтримкою зовнішньої допомоги та активізацією внутрішнього попиту, зокрема завдяки транспортному коридору у Чорному морі. За минулий рік дефіцит державного бюджету сягнув 24% від ВВП, а залучена зовнішня допомога лише за п’ять місяців 2025 року перевищила 18 мільярдів доларів. Разом із тим, спостерігається зростання роздрібного товарообороту на 5,1%, що свідчить про пожвавлення приватного споживання, хоча рівень витрат на душу населення ще залишається нижчим від довоєнних показників. Важливо врахувати, що основними драйверами зростання ВВП у 2022–2024 роках були державне споживання та державні інвестиції. Це забезпечило відносне зростання на рівні 11,6%, тоді як загальне падіння ВВП сягнуло 22,7%. У той же час, негативний вплив мали скорочення експорту — 17,1%, і приватного споживання — 13,4%. В результаті приватний сектор, який ще до війни був ключовим драйвером економіки, зазнав значних втрат: приватні інвестиції знизилися до 65% від довоєнного рівня станом на кінець 2024 року. Найбільш потужний подальший удар отримала низка базових галузей, таких як енергетика, добувна промисловість, будівництво та переробна індустрія. Так, виробництво електроенергії впало на 34,9%, добувна галузь — на 31,2%, будівництво — на понад половину своєї довоєнної потужності, а транспорт — на 28,6%. Допоки ситуація не покращилася, навіть у 2025 році спостерігається тривала деклінація в цих сферах. Водночас зростали галузі, безпосередньо підконтрольні державі, — оборона, фінанси, мистецтво й розваги. Зовнішньоекономічний баланс країни залишається критичним. В результаті руйнування виробничого потенціалу та високих військових потреб країна вже має рекордний зовнішній дефіцит приблизно у 40 мільярдів доларів на рік. Імпорт товарів уже у два рази перевищує експорт, а за перші п’ять місяців 2025 року сальдо торгового балансу погіршилося — дефіцит становить понад 10 мільярдів доларів без урахування грантів і доходів, реінвестованих у країну. З огляду на зниження світових цін на ключові сировинні товари, кон’юнктура на зовнішніх ринках погіршується, а вартість імпорту зростає, що ще більш ускладнює ситуацію. Значним викликом є недостатнє інвестування у модернізацію та розширення виробничих потужностей, особливо враховуючи необхідність механізмів доступного кредитування, страхування воєнних ризиків та розвитку транспортної інфраструктури. Політика монетарного й фінансового регулювання також потребує оновлення — низька довіра до валюти, слабка інвестиційна привабливість і низька ефективність банківської системи гальмують поступовий вихід з кризи. Попри ці труднощі, перед українською економікою постає перспектива відновлення. Однак для цього необхідна комплексна стратегія, яка включає залучення інвестицій, стимулювання приватного сектору та створення умов для стабільного і збалансованого розвитку. Тільки за підтримки міжнародної спільноти, з сучасною промисловою політикою та ефективною системою страхування від воєнних ризиків Україна зможе подолати кризу та закласти міцний фундамент для майбутнього економічного зростання.