Вчені відкрили нові горизонти у дослідженні дитячого мозку: немовлята здатні до навчання та адаптації ще раніше, ніж вважалося раніше
Недавні наукові дослідження у галузі дитячої психіки та нейронауки викрили важливі нові факти про здатність немовлят до навчання, які, з огляду на попередні уявлення, могли залишатися незаміченими.У центрі дослідження опинився когнітивіст Франческо Полі з Кембриджа, який за допомогою спеціальних методів вивчав реакції малюків на зовнішні подразники. Експеримент, що включав 38 діток у віці близько 7,7 місяців, засвідчив, що навіть немовлята у віці восьми місяців здатні швидко аналізувати інформацію та змінювати свою поведінку залежно від зовнішніх сигналів.Фахівці використовували цікавий підхід — показували малятам мультиплікаційний персонаж на екрані, який з’являвся та зникав у різний спосіб. Інколи його поведінку можна було передбачити, а інколи вона несподівано змінювалася. Під час спостереження за рухом очей та реакцією зіниць фахівці виявили, що у відповідь на предбачуване з’явлення і зникнення персонажа зінизки малечі звужувалися, коли з’являвся передбачуваний образ, і розширювалися при раптових змінках поведінки. Це свідчить про те, що у віці, коли раніше вважалося, що діти лише пасивно вдмоктують інформацію, їхній мозок уже активно аналізує отримані сигнали та робить висновки.Згідно з висновками Полі, такий тип досліджень дає цінну інформацію для розуміння того, як мозок малюка пристосовується до мінливості навколишнього світу. Вивчення цих процесів відкриває нові перспективи не лише для науки, а й для практики профілактики психічних захворювань, таких як тривожний розлад або депресія, ще на ранніх етапах розвитку.Якщо ефект адаптації можна зафіксувати у цій віковій категорії, то це дає можливість розробляти нові методики діагностики і корекції. Запропоновані підходи можуть допомогти батькам і педагогам краще зрозуміти особливості ментального здоров'я дитини та надавати їй підтримку від перших місяців життя. У своїй статті у виданні Science Advances Франческо Полі підкреслює, що для підтвердження висновків необхідні довгострокові дослідження, які триватимуть протягом тривалого часу. Саме вони дали б змогу визначити, наскільки ці ранні прояви здатності до адаптації впливають на подальший життєвий шлях.В Україні цінність такого підходу не оминена увагою. Залежно від рівня знань про те, як саме працює дитячий мозок, ефективність виховання та навчання може суттєво покращитися. З плином часу тенденція інклюзивного підходу, яка отримала широке поширення за останні роки, стає визначальним напрямком у сфері освіти. Відомі випадки ізоляції або таврування дітей із особливими потребами вже залишаються у минулому. Замість цього активізувалася ідея інтеграції, що дозволяє малечі не відчувати себе ізольованими і гідно проявляти свої здібності. Читайте більше про ці питання у матеріалі «Незручні діти» Оксани Драчковської, де аналізуються досягнення і виклики сучасної інклюзії у українському освітньому просторі.