У Сербії знову спалахнули масові протести, які виявилися найбільшими за останні кілька місяців
Студенти та численні прихильники антикорупційних рухів вийшли на вулиці Белграда, вимагаючи невідкладних дострокових парламентських виборів і звільнення Президента Александра Вучича, який перебуває на посаді вже понад 12 років. Це масове непокору стало відповідаю силою протестів проти політики чинної влади та занепокоєнь щодо стану демократії, корупції й свободи слова у країні. За даними агентства Reuters, десятки тисяч людей зібралися в суботу біля головних урядових будівель, зокрема навколо парламенту й району Піонерського парку, де одночасно проходили контрмітинги прихильників Вучича, доставлених з різних регіонів країни. Протести в Сербії тривають уже кілька місяців і охоплюють різні соціальні групи — студентів, робітників, учителів і фермерів. Вони розпочалися ще наприкінці минулого року, зокрема після резонансної трагедії у Нові-Саді, коли 1 листопада обвалився дах на залізничній станції, що призвело до загибелі 16 осіб. Демонстранти вважають цю трагедію плодом масової корупції та відсутності контролю у будівельній галузі. У відповідь на протести університети неодноразово закривалися, що ще більш ускладнює ситуацію у суспільстві і зростає невдоволення режимом. Активні виступи викликають занепокоєння у Вучича, якого багато звинувачують у зайвій близькості з організованою злочинністю, переслідуванні політичних опонентів і обмеженні свободи мас-медіа. Сам президент і його союзники категорично заперечують ці звинувачення, стверджуючи, що демократія в країні цілком збережена. Втім, опоненти наголошують на тому, що влада намагається зменшити вплив опозиції і дискредитувати протестувальників, звинуваючи у підготовці «іноземних змов». Під час суботніх мітингів Вучич знову звинуватив у організації протестів «іноземні держави» і закликав до стриманої роботи поліції, але зробив очевидний намір жорстко припинити будь-які прояви радикалізму. «Країна буде захищена, а бандити постануть перед судом», — зазначив він у коментарі журналістам у столиці. Тим часом поліція вжила заходів з попередження, затримавши близько десяти активістів під час попередніх протестів, звинувативши їх у підриві конституційного ладу й тероризмі. Всі затримані заперечують причетність до злочинів. Незалежно від політичних оцінок, протестні настрої у Сербії набувають все більшого масштабу. У грудні минулого року хвиля протестів почалася після трагедії на залізничній станції у Нові-Саді, яка стала символом бездіяльності та корупції у країні. На підтримку демонстрантів йде все ширше коло громадян — студентів, робітників, освітян і сільських мешканців. Новий сплеск протестів збігся з особливим для сербів святом — Днем святого Віта, що відзначає перемогу у битві на Косовому полі 1389 року проти Османської імперії. Це додає додаткової напруги та символізму негативній хвилі негативу у сербському суспільстві, яка поєднується з внутрішньополітичними кризами. Окрім внутрішніх проблем, країна не підтримала декларацію за підсумками четвертого саміту Україна-Південно-Східна Європа, що відбувся 11 червня в Одесі. Сербський президент Вучич, єдиний із учасників, відмовився підписувати документ, який був спрямований на зміцнення безпеки й співпраці у регіоні, зосередившись у своїй позиції на розподілі зусиль щодо співпраці з Росією й Євросоюзом. Делегати домовилися про підтримку України, її післявоєнного відновлення, гуманітарної допомоги та енергетичної співпраці, але позиція Вучича залишилася осторонь, що спричинило певну напругу в регіоні. Поточна ситуація вказує на ще більш ускладнюваний політичний і соціальний клімат у Сербії, де суспільство прагне кардинальних змін, а влада зосереджена на стримуванні протестів і збереженні влади. Міжнародна спільнота дивиться на ситуацію з тривогою — оскільки події в Сербії мають потенціал впливу не тільки на внутрішню стабільність країни, а й на безпеку всього регіону.