Будапешт став ареною масштабних протестів у день забороненого маршу з прав ЛГБТК+
У суботу столиця Угорщини Будапешт стала епіцентром однієї з найбільших у останні роки протестних акцій, яка переросла з щойно дозволеного маршу на підтримку прав ЛГБТК+ у масову антиурядову демонстрацію. Тисячі угорців прийшли на центральні вулиці міста, щоб висловити незгоду з політикою уряду Віктора Орбана, яка вже багато років посилює обмеження прав представників ЛГБТК+ спільноти та ідеологічні позиції влади. За даними кореспонденцій Reuters, на цю акцію зібралося десятки тисяч людей, які щільним живим потоком пройшли від площі неподалік міської ратуші до одного з головних мостів, що перетинає річку Дунай. Учасники Маршу за права ЛГБТК+ демонстрували яскраву кольорову символіку — веселкові прапори, одяг у кольорові плащі, плакати з глузливими й критичними гаслами щодо очільника уряду. На одному з плакатів було написано: «Ніхто з нас не вільний, поки всі не вільні». Ця акція фактично стала символом спротиву та протести проти посилення цензури та обмежень щодо прав ЛГБТК+ громадян, що тривають у країні вже не один рік. Зазначимо, що уряд Орбана довгі роки намагається обмежити діяльність руху ЛГБТК+, приймаючи закони, які ускладнюють проведення прайд-маршів та забороняють висвітлення теми прав сексуальних меншин у медіа та освітніх закладах. Зокрема, у березні цього року парламент ухвалив закон, який дозволяє заборонити організацію гей-парадів і маршів під приводом «захисту дітей та запобігання розвитку їхньої сексуальності». Опозиціонери та західні політики засудили цей крок, вбачаючи в ньому спробу посилити цензуру і похитнути демократичні свободи напередодні запланованих на наступний рік парламентських виборів. На фоні цих подій у Будапешті погрожували зірвати мирну ходу ультраправі радикали, проте поліція оперативно заарештувала кількох із них і змінила маршрут маршу, щоб запобігти насильству та зіткненням між учасниками й радикальними групами. Угорський прем’єр Віктор Орбан, який тривалий час керує країною, позиціонує себе як захисника традиційних сімейних цінностей та консервативної ідеології. З цією метою він підкреслює, що захист дітей має пріоритет над будь-якими іншими правами. У день акції Орбан виклав у соцмережах фотографії з онуками, підписавши її словами: «Ось чим я пишаюся». Цей меседж часто використовується політиком у контексті контрасту між власним життям і «сірим» настроєм у суспільстві щодо прав меншин. На акцію прибули представники з 30 країн, серед яких були й 70 делегатів із Європейського парламенту. Багато іноземних посольств висловили свою підтримку маршу, а президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн закликала уряд Угорщини дозволити проведення маршу та гарантувати безпечне його проведення. Мер Будапешта Гергей Кечко намагався обхитрити закон і організував захід як муніципальну подію, яка за його словами, не потребує окремого дозволу. Проте поліція відхилила цю ініціативу, заявивши, що марш підпадає під дію закону про захист дітей, і заборонила його проведення. Політичні кореспонденти відзначають, що через цю заборону поряд із політичною атмосферою у країні посилився й ризик протестної активності. Міністр юстиції Бенце Тузон попередив у листі до іноземних представництв, що організація забороненого заходу карається ув’язненням до одного року, а участь у ньому — адміністративними штрафами. Закон дозволяє правоохоронцям використовувати інструменти відеоспостереження та розпізнавання облич для ідентифікації учасників. Після перших атак та обмежень, громадська думка почала змінюватися. Хоча у короткостроковій перспективі рейтинг Орбана зріс у результаті його жорстких дій, згодом суспільство почало висловлювати невдоволення через юридичну й політичну війну щодо прав ЛГБТК+. Відтік підтримки з боку частини населення сприяє змінам у політичному балансі — центриський кандидат Петар Магяр із партією Tisza поступово набирає популярності й обігнав «Фідес» у недавніх опитуваннях із перевагою у 15%. У відповідь уряд проголосив посилення своєї риторики щодо моралі та традиційних цінностей, намагаючись зміцнити свою позицію перед майбутніми виборами. Що стосується прав ЛГБТК+ та ситуації з маршами у країні, то офіційна реакція залишається неоднозначною: кілька посольств і політичних сил висловлюють підтримку громадянському праву на свободу зібрань і вираження своєї позиції. Незалежно від політичних ідеологій, ця подія позначила новий етап у внутрішній політичній і соціальній напруженості у Угорщині, яка і надалі залишається у центрі уваги міжнародної спільноти.