В Україні терміново необхідна заборона опіоїду, що став проблемою для поранених військових
У країні зростає тривога через неконтрольоване широкомасштабне використання сильнодіючого опіоїдного знеболювального препарату налбуфін, який, за даними військових лікарів та експертів, спричинює розвиток залежності серед військовослужбовців та ускладнює їхнє відновлення після поранень. Медичні фахівці закликають Міністерство охорони здоров’я невідкладно внести цей препарат до списку контрольованих речовин, щоб обмежити його вільний обіг у аптечних мережах, особливо у районах поблизу лінії фронту, де доступність ліків є особливо критичною. Про це у своєму офіційному Facebook повідомила громадська діячка та волонтерка Оксана Корчинська, яка вже неодноразово піднімала цю проблему. За її словами, медичні працівники, зокрема начальники медичних забезпечень військових бригад і представники департаменту охорони здоров’я Міноборони, зверталися до Міністерства охорони здоров’я з вимогами або заборонити продаж налбуфіну в аптечних мережах, або ж законодавчо прирівняти його до наркотичних засобів згідно з постановою Кабінету Міністрів України №770. Зі слів Корчинської, масове застосування препарату поза медичними протоколами веде до швидкого розвитку залежності у військових, створюючи додаткову небезпеку для їхнього здоров’я і безпеки. Згідно з даними громади добровольців та медиків, у 2024 році в Україні було реалізовано понад 2,8 мільйона упаковок налбуфіну, що зробило його четвертим за обсягом продажу лікарським засобом у країні. Водночас у системі електронних рецептів зафіксовано лише близько п’яти тисяч виписаних рецептів, з яких справді було погашено менше ніж 800 — менш як 0,04% загального обсягу продажів. Це свідчить про масове його використання без належного оформлення та контролю. Волонтерка додає, що препарат потрапляє до рук військових у прифронтових зонах без належної документації і обліку, що ще більше ускладнює ситуацію. Корчинська зазначає, що у деяких випадках медики призначають налбуфін замість більш сучасних і ефективних препаратів, мотивуючи це браком фінансування та необхідністю економії. Це безпосередньо веде до того, що після лікування багато військових повертаються додому з уже сформованою серйозною залежністю. За її словами, симптоми абстиненції після налбуфіну — ломота, безсоння, тривожність, панічні атаки — нагадують прояви залежності від героїну. Бійці порівнюють стан "ломки" з героїновою залежністю, але через страх втратити довіру командування й понижений статус, вони нерідко змовчують і не поспішають говорити про проблему. Особливо турбує той факт, що налбуфін в Україні досі не внесений до переліку контрольованих речовин, тому аптеки не зобов’язані дотримуватися суворих правил з обліку, зберігання та відпуску цього препарату. Це створює ризик його несанкціонованого використання та розповсюдження поза регулюванням, що особливо небезпечно у військових умовах. Медики та активісти вимагають термінового внесення налбуфіну до списку контрольованих речовин і створення жорсткого державного контролю за його обігом. На тлі цієї проблеми гостро постає питання про доступність належного лікування болю в Україні. В країні майже немає кваліфікованих спеціалістів із паліативної допомоги, а багато пацієнтів змушені терпіти біль через відсутність сучасних, ефективних та безпечних знеболювальних засобів. Ведуться дискусії щодо реформи системи больового менеджменту, адже масовий продаж і застосування заборонених або недосконалих препаратів лише ускладнює ситуацію. Як зазначають експерти та лікарі, налбуфін — це здорожчанням дешевий, але небезпечний опіоїд, який часто називають "опіоїдом для бідних" — він дешевший за інші аналоги, проте спричиняє сильну психічну й фізичну залежність. Відомі випадки, коли військові, що пройшли лікування цим препаратом, не могли позбутися залежності, а симптоми абстиненції — ломота, безсоння, тривожність — нагадують героінові. І хоча раніше налбуфін широко використовувався у війська і був у складі аптечок, його використання тепер викликає багато запитань щодо безпеки та доцільності. Водночас експерти та активісти наголошують, що сучасна медицина пропонує значно більш безпечні і зручні у застосуванні альтернативи — пластирі з фентанілом, таблетки морфіну та інші засоби, що входять до міжнародних протоколів знеболення і мають науково підтверджену ефективність. Застосування ж налбуфіну за нинішніх умов бувши ризикованим, оскільки він втрачає свою відповідність міжнародним стандартам і створює додаткову небезпеку для бойової та медичної дисципліни. Ведучі громадські активісти та лікарі закликають до швидкої реакції з боку держави — внесення налбуфіну до списків контрольованих речовин, жорсткого контролю за його обігом та пошуку альтернативних, більш безпечних засобів знеболення. Адже країна має зосередитися на створенні системи якісної паліативної допомоги, здатної не лише лікувати, а і попереджати розвиток залежності та зберігати бойову здатність військових. Біль у країні, яку часто замінюють просто терпіти, — це не лише фізичний біль, а й симптом небезпеки і системної недоцільності сучасної медицини. Україна має знайти шляхи допомоги своїм пацієнтам, вирішити проблему з неконтрольованим застосуванням наркотичних препаратів і побудувати систему, яка базується не лише на швидкому знятті болю, а й на турботі про довгострокове здоров’я та безпеку кожного, хто воює і хто потребує підтримки. Детальніше про цю проблему, причини та можливі шляхи її розв’язання розповідає у інтерв’ю Юлія Мельничук та лікар проєкту «Україна без болю» Андрій Строкан.