Ситуація з замороженими активами РФ: час перейти від слів до дій
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга зробив різкий заклик до західних партнерів перефокусувати свої зусилля і використовувати не лише відсотки з заморожених російських активів, а самі активи для підтримки України у її боротьбі та відновленні. На конференції Fair Play, присвяченій питанню санкцій проти Росії, очільник українського МЗС наголосив, що настав час перейти до практичних кроків і спрямувати ці кошти на важливі для України цілі. "Потрібно завершити дискусії навколо формулювання: від слів про заморожені активи до реальних дій — їхнього використання для закупівлі сучасної зброї, розбудови оборонного сектору та відновлення країни," — заявив Сибіга. За його словами, Росія продовжує становити екзистенційну загрозу для всієї Європи та євроатлантичного простору, і саме тому потрібно вживати рішучих і сміливих заходів. Він додав, що саме єдність і підтримка з боку міжнародних партнерів — ключові чинники у зупиненні російської агресії. Міністр наголосив, що у процесі обговорень із колегами з країн НАТО у Гаазі він відчув зростання розуміння масштабів загрози з боку Росії. Це говорить про те, що все більше європейських та світових лідерів усвідомлюють необхідність вжиття рішучих заходів проти Москви. Передісторія: Європейський Союз давно розглядає можливість використання заморожених активів РФ. За останніми даними, під санкції наразі знаходиться близько 210 мільярдів євро російських активів на території ЄС. Планується, що понад 200 мільярдів євро будуть залишатися замороженими щонайменше до кінця 2025 року. Також ведуться активні дебати щодо конфіскації цих коштів та їхнього передачі Україні, щоб спрямувати надходження на її оборонний сектор і на відновлення зруйнованої інфраструктури. Однак цей процес ускладнений численними політичними та юридичними перепонами. Великі країни Європи — Франція, Німеччина, Італія, Іспанія — виступають проти конфіскації активів, побоюючись, що це може відлякати іноземних інвесторів і ускладнити можливі майбутні переговори з Росією. Вони наполягають на тому, що заморожені активи все ж повинні слугувати інструментом тиску, але не бути джерелом фінансування війни — їх потрібно використовувати обережно та відповідально. Тим часом країни-партнери продовжують шукати баланс між підтримкою України та уникненням додаткових ризиків для стабільності світової фінансової системи. В таких умовах слово чи дії українських дипломатів і політиків мають ще вагу, адже саме від них залежить, коли і як фінальні механізми використання заморожених активів стануть реальною частиною боротьби з російською агресією.