Сенат США не підтримав резолюцію, яка могла обмежити можливості Трампа атакувати Іран без дозволу Конгресу
Сенат США провалив голосування щодо важливої резолюції, яка могла обмежити право президента Дональда Трампа проводити військові операції проти Ірану без попереднього схвалення Конгресу. Відповідне рішення було прийняте напередодні напружених політичних дискусій та зростання напруги між Вашингтоном та Тегераном. У голосуванні взяли участь 100 сенаторів: 47 із них підтримали ініціативу, тоді як 53 висловилися проти. Для ухвалення резолюції потрібно було зібрати щонайменше 51 голос. Таким чином, проєкт не отримав достатньої кількості голосів, і його відхилили. Загалом серед республіканців було лише один голос підтримки — це сенатор Ренд Пол, який разом з кількома демократами виступив за обмеження військових повноважень Трампа. Водночас, від демократів за підтримку проголосував затятий прихильник Ізраїлю сенатор Джон Феттерман, а інші республіканці виступили проти цієї ініціативи. Автором резолюції виступив сенатор-демократ Тім Кейна, який давно виступає за суворе дотримання процедур затвердження війни Конгресом. У своїй заяві він наголосив, що сучасні події свідчать: військові рішення – надто важливі, щоб довіряти їх одному керівнику без додаткової законодавчої підтримки. «Я переконаний, що війна – це серйозна справа, і її потрібно узгоджувати з Конгресом, а не залишати на розсуд однієї особи», — зазначив він. Голосування відбулося менш ніж через тиждень після того, як президент Трамп віддав наказ про завдання удару по об’єктах іранської ядерної інфраструктури. Це рішення викликало критику як в США, так і в Ірані. Передісторією конфлікту стала заява Трампа, який безжально заговорив про можливість нових бомбардувань іранських об’єктів, якщо вважатиме це необхідним для захисту інтересів США. В Ірані у відповідь закликали лідера Вашингтона відмовитися від "неповаги та непередбачуваної риторики", наголошуючи, що це не сприятиме досягненню будь-яких домовленостей. Загалом, результати голосування свідчать про зростаючу внутрішню суперечність у американській політиці стосовно зовнішньої політики та військових дій. Співпрацюючи або й перетинаючись у голосуванні, демократи й республіканці показують, що питання військових втручань залишається складним і чутливим, а спроби обмежити виконавчу владу наразі не отримують достатньої підтримки у Сенаті. Це знову під грифом безпеки залишає відкритим питання — хто у США має кінцеве слово щодо війни та миру на міжнародній арені.