Росія затягує терміни поставки систем С-400 для Індії, викликаючи занепокоєння та пошук альтернатив
Москва пообіцяла Індії завершити доставку двох останніх ескадрилій зенітно-ракетних систем С-400 "Тріумф" до 2026–2027 років, незважаючи на затримки, що виникли внаслідок повномасштабної війни в Україні та інших складних обставин. Це стало черговим підтвердженням того, що російський військово-технічний контракт, підписаний у 2018 році на суму понад 5 мільярдів доларів, переживає труднощі, але при цьому індійські військові не збираються відмовлятися від модернізації свого оборонного потенціалу. На сьогоднішній день системи С-400, які вже виконують важливу роль у захисті індійського повітряного простору, за словами джерел з оборонних структур, були застосовані під час недавніх бойових операцій ВПС Індії проти Пакистану. Ці комплекси, включаючи ракетні батареї з дальністю перехоплення до 380 кілометрів, забезпечують пильний контроль над ключовими напрямками й є головним елементом оборони країни. Втім, із затримкою поставки четвертої та п’ятої ескадрилій, які повинні були надійти на озброєння вже до кінця 2023 року, індійські військові починають активно шукати альтернативи. Обговорення проблемних питань постачання відбувалося під час офіційної зустрічі міністрів оборони двох країн на полях форуму Шанхайської організації співробітництва, яка пройшла в китайському Ціндао. Міністра оборони Індії Раджнатха Сінгха й російського колегу Андрєя Бєлоусова об’єднала тема здвоєних питань постачання озброєнь, що свідчить про високий рівень співпраці між країнами у військовій сфері попри зовнішні виклики та геополітичний контекст. За умовами контракту 2018 року, Індія мала отримати п’ять ескадрилій С-400 до кінця 2023 року. Кожна з них складається з двох батарей, укомплектованих по 128 ракет різної дальності перехоплення — 120, 200, 250 та 380 кілометрів. Окрім ракет, системи обладнані сучасними радарами для далекого виявлення цілей і мобільними пусковими установками, що забезпечують гнучкість і високий рівень оборони. На сьогоднішній день три ескадрильї вже розгорнуті на східному та західному рубежах країни — у штатах Керала, Пенджаб і Раджастхан, що дозволяє Індії убезпечити свої кордони від потенційних загроз з боку сусідів, зокрема Китаю та Пакистану. Водночас, за інформацією індійських джерел, планувалось отримати четверту ескадрилью у 2026 році, а п’яту — у 2027-му. Проте, у зв’язку з затримками у постачаннях, індійське військове керівництво вже розглядає можливості посилення власних оборонних спроможностей іншим шляхом. Останні місяці ознаменувались протистоянням на кордоні з Пакистаном, коли з обох сторін виникли інтенсивні бойові дії. Зокрема, у пресі з’явилися заяви про нібито знищення пакистанською авіацією батареї С-400 в цій країні, що викликало хвилю обговорень і спростувальних заяв. Втім, візит прем’єра Нарендри Моді до бази Адампур, де були зафіксовані пускові установки системи, став яскравим запереченням будь-яких втрат та підтвердженням, що Індія залишається впевненою у своїх оборонних можливостях. Системи С-400 залишаються ключовим елементом зовнішньої оборони Індії, інтегрованими у сучасну автоматизовану систему управління повітряним простором. Вони здатні вражати не лише літаки та ракети, а й безпілотники, забезпечуючи багато рівневої багатогранної охорони, яка має захищати державу від можливих агресій. Водночас, у прагненні до незалежності й підвищення іноземного впливу, країна веде масштабний проект розробки власних систем протиповітряної оборони, під назвою Kusha, що реалізується Дослідницькою організацією оборони й розробок (DRDO). Проєкт перебуває у фінальній стадії, а у 2023 році Міністерство оборони оголосило про закупівлю п’яти таких комплексів, вартістю понад 2,5 мільярда доларів, що має поліпшити самостійність й технологічну незалежність країни. Орієнтовно, дані системи будуть введені у стрій у період від 2028 до 2029 років. За даними Reuters, індійська армія та авіація вже активно нарощують експорт озброєнь, залучаючи країни, які відвертаються від співпраці з Росією через санкції та геополітичні зміни. Можна стверджувати, що цим кроком Індія прагне зміцнити свою позицію не лише на регіональному, а й глобальному рівні, не залежачи цілком від російського військово-технічного комплексу. Таким чином, затримки у постачанні систем С-400 для Індії стали черговим сигналом про зміну балансу сил у міжнародних оборонних галузях. Одночасно країна активно шукає нові шляхи нарощування оборонного потенціалу і прагне стати більш незалежною у своїй військовій політиці.