Росія розширює виробництво стратегічних авіатрактів у Казані: аналізи, виклики та стратегічні наслідки
Майбутнє казанського авіазаводу викликає увагу не лише на тлі внутрішніх російських реформ, але й у контексті глобальної військової стратегії та боротьби за технологічний домінант. За останні місяці у Казані ведуться масштабні роботи з розширення потужностей виробничих корпусів, що були початі ще минулої зими і видно на нових супутникових знімках. Вони свідчать про значні інвестиції та стратегічну важливість підприємства для російської військової та цивільної авіаційної промисловості. Згідно з аналітичними даними, найбільша новозведена будівля має довжину близько 320 метрів і займає площу понад 19 тисяч квадратних метрів — це майже три футбольні поля одразу. Вартість модернізації оцінюється у понад один мільярд євро, що свідчить про намір держави суттєво наростити виробничий потенціал, зокрема, для створення та обслуговування високотехнологічних стратегічних бомбардувальників, здатних нести ядерну зброю. Повідомляється, що розширення заводу мали закінчити до кінця 2024 року, проте через санкційний тиск та відсутність достатньої кількості кваліфікованих робітників цей процес відбувається з відставанням. На даний час територія ще перебуває у процесі змін та розбудови, і завершальні роботи плануються завершити тільки до кінця наступного року. Свідченнями цих процесів є знімки виробничих приміщень, зроблені у травні 2025 року. Важливо наголосити, що казанський авіазавод — єдине підприємство в Росії, яке здатне виробляти й модернізувати стратегічні бомбардувальники, зокрема здатні нести ядерний заряд. Саме з цього об’єкта були зняті пошкоджені або знищені літаки унаслідок української операції "Павутина" у червні, яка вразила п'ять російських аеродромів, включно з унікальним об’єктом у Бєлаї. Це стала перша широкомасштабна атака українських безпілотників у Сибіру, з ураженням російських стратегічних авіаційних сил на найбільш віддалених територіях країни. За словами військового експерта Марко Еклунда, який раніше працював у розвідці Фінляндії, реконструкція Казанського заводу не вирішить фундаментальні проблеми російської авіаційної промисловості. Вона лиш підсилить здатність виробляти і модернізувати окремі компоненти, але не стане панацеєю для здобуття стратегічної переваги у цій галузі. Між тим, українська операція "Павутина", що стала однією з наймасштабніших у ході війни, змусила Росію переосмислювати свої стратегічні позиції. Ці удари, здійснені головним чином за допомогою FPV-дронів, запущених з віддалених позицій, були спрямовані проти авіабаз, розташованих у глибині російської території, і, за оцінками західних військових джерел, пошкодили приблизно 10% стратегічної авіації РФ. Метою було не лише зменшити бойову здатність, але й підняти питання про безпеку та логістику російських стратегічних сил. Президент США Дональд Трамп, коментуючи цю ситуацію, заявив, що ці удари українських дронів можуть змусити Москву вжити додаткових заходів — відновити і посилити масовану відповідь. Водночас, відомо, що у своїх неофіційних заявах він нібито висловлював захоплення діями України й навіть розглядав їх як ефективний захід проти російської агресії. У відповідь на українсько-російські військові нерви США припускають, що Москва уже готує новий етап контрнаступних дій, з метою відновлення стратегічної рівноваги та стримування подальших українських атак. Збереження та модернізація авіаційної промисловості Росії залишається одним із ключових елементів цієї стратегії, і казанський завод закладає основу для цього на наступні роки. Отже, сучасна ситуація доводить, що Росія посилює свої оборонні можливості, вкладаючи величезні ресурси у виробництво стратегічної авіації, одночасно стикаючись із внутрішніми труднощами та міжнародним тиском. Україна своїми тактичними ударами доводить, що навіть найсучасніші об’єкти російської оборони знову стають цілями для високоорганізованих та технологічно підготовлених дронових операцій. Це, у свою чергу, спонукає до глибших переосмислень у стратегічних планах Росії та світу загалом.