П’ять країн ЄС висловили відкритий супротив планам Британии щодо міграційної схеми «один вхід — один вихід»
Відкритий протест проти нової британської міграційної політики: п’ять країн Європейського Союзу — Італія, Іспанія, Греція, Мальта й Кіпр — публічно висловили свою стурбованість і занепокоєння з приводу планів Лондона запровадити систему «один вхід — один вихід» у співпраці з Францією. Вони побоюються, що реалізація цієї ініціативи може суттєво ускладнити ситуацію з поверненням нелегальних мігрантів та створити додаткове навантаження на їхні країни — країни першого в’їзду до Євросоюзу. Про це йдеться у листі, надісланому до Європейської комісії, пише британське видання The Times. У Лондоні тривають активні дипломатичні консультації між керівництвом Великої Британії та Франції: канцлер країни Кір Стармер і президент Франції Емманюель Макрон працюють над понаддержавною угодою, яка має дозволити офіційно повернути нелегальних мігрантів, що перетинають Ла-Манш човнами. У рамках цієї домовленості, Лондон обіцяє приймати тих мігрантів, які мають легальні підстави для возз’єднання з родинами у Британії, натомість Франція отримує повноваження щодо повернення нелегалів з британської території назад до континенту. Окремо передбачається створення спільної системи для обробки заявок мігрантів, що перетинають кордон, а також фіксація біометричних даних для запобігання повторним спробам нелегальної міграції. Головним інструментом має стати пілотний проект: створення системи, яка, за задумом, дозволить зменшити спокусливість Великої Британії як країни призначення для нелегалів. За задумом, кожному нелегалу, якого депортують до Великої Британії з Франції, буде запропоновано повернутися до внутрішніх районів Франції, а не на північний берег Ла-Маншу. Такий підхід дозволить зменшити кількість повторних спроб перетнути англо-французький кордон. Крім того, будь-яка повторна спроба нелегального перетину буде автоматично фіксуватись за допомогою біометричних даних, а порушники — негайно повертатися назад. Представники уряду підкреслюють, що ця нова схема має продемонструвати її життєздатність і уникнути помилок попередніх програм, зокрема з Руандою, що викликали критику через людські права та організаційні недоліки. Водночас, наближення до впровадження цієї стратегії викликає озабоченість серед європейських партнерів: ЄС побоюється, що вона може призвести до повернення нелегалів до країни першого в’їзду, а не до країни їхнього перебування, що суперечить чинним правилам та угодам. Угода, яку планують запустити у форматі пілотного проекту вже найближчим часом, має стати частиною ширших зусиль британського уряду щодо скорочення кількості людей, які у цьому році прибули судами й човнами — і цього року їх стало рекордні 18,5 тисяч, що на 42% більше за аналогічний період торік. Французька поліція готується до запровадження нових законодавчих змін, які дозволять правоохоронцям перехоплювати човни на відстані до 300 метрів від берегу. Таке рішення має на меті ще більше знизити кількість нелегальних перетинів Ла-Маншу. На фоні цих подій, у травні дев’ять лідерів європейських держав закликали Європейський суд з прав людини до перегляду тлумачень Європейської конвенції з прав людини. Їхнє прохання стосується зняття бар’єрів для спрощеного та швидкого вислання мігрантів, які порушують закон або скоюють злочини на території ЄС. Це, на їхню думку, дозволить зменшити потік нелегальної міграції та полегшити управління кризовими ситуаціями у сфері міграції. Така ініціатива отримала підтримку багатьох політичних сил, однак наразі перебуває під різким внутрішнім і зовнішнім аналізом.