Підпал — інцидент, що сколихнув життя прем’єра
У травні цього року величезний струс пройшов крізь дипломатічну та політичну еліту Великої Британії: прем'єр-міністр країни, Кір Стармер, відкрив перед громадськістю та ЗМІ деталі загадкового підпалу його лондонського будинку. Хоча витівки вогню та руйнування стали частиною розслідування, особливої гостроти вирішувати цей коментар додала особиста історія Стармера — йому вдалося «повернутися» з ночі, яка могла повернутися йому й його близьким у гірше стан. Про цей трагічний інцидент і досі говорять у столиці Великої Британії. Прем'єр розповів у інтерв'ю газеті The Times, що підпал стався о 1:30 ранку в його будинку у центральному Лондоні. У цей час його родина безпомічно затамувала подихи, адже саме тоді його сестра дружини, тоді що не спала, почула дивний шум з-за межі спальні. Вона негайно викликала пожежників, і вже за кілька хвилин загоряння було локалізовано. Стармер підкреслює, що якби сестра його жінки залишилася при цьому ще кілька хвилин у нерозплющеному сні, наслідки могли б стати куди трагічнішими — можливо, з летальним результатом. На щастя, обставини вершини трагедії обірвалися по-іншому, і внутрішній світ самого прем’єра та його родини тепер перемішаний із сірими думками та більшими побоюваннями. Саме цей епізод став однією з найскладніших і найпружніших складових у житті політика. Поліція Лондона неодноразово нагадувала про те, що наприкінці квітня-місяця було зареєстровано кілька спроб підпалу, зокрема автомобілів, приватного будинку прем’єра, а також його колишнього житла. Вже на початку червня правоохоронцям вдалося затримати четверо підозрюваних — двох громадян України та громадянина Румунії. Усі вони наразі проходять слідство, а питання російського сліду у цій справі залишається відкритим. Згідно з даними джерел, слідчі мають інформацію про те, що злочин міг бути скоєний під керівництвом іноземних розвідслужб, зокрема російських спецслужб, котрі могли вербувати або використовувати для своїх цілей потенційних підозрюваних. Особливий інтерес у медіа та громадськості викликав той факт, що підпал відбувся напередодні надзвичайно важливої прес-конференції Стармера щодо проблеми міграції. Сам прем'єр, відповідаючи на запитання журналістів, визнав, що його недавня незвичайна за змістом заява про те, що Велика Британія стала «островом чужинців», була джерелом непорозумінь та критиці. У інтерв'ю газеті The Observer він зізнався, що глибоко шкодує про свою публічну репліку, яка, за його словами, «вийшла з-під контролю». «Я не мав уявлення, що ці слова будуть асоціюватися з Енохом Павеллом або ножем у спину для багатьох людей. Це була моя помилка, і я щиро шкодую», — зізнався Стармер. Він додав, що йому слід було ретельніше підбирати слова та бути більш обережним у формулюваннях, адже, на його думку, ця ситуація могла б бути врегульована без шкоди для його репутації й для громадської довіри. Загалом, цей інцидент залишився у пам'яті не лише через перипетії публічних висловлювань і політичну напругу, а й завдяки особистій трагедії, що могла закінчитися ще гірше. Підпал, який, за версією слідства, міг бути скоєний з метою залякування або компрометації діючого прем’єра, суттєво підвищив градус напруги у політичному житті країни. Це питання досі залишається відкритим: хто і навіщо стоять за цими підпалами? Та й можливі зв’язки із зовнішніми агентами додають цій історії ще більшої складності та напруженості. Виходить, що безпосередні дії злочинців — лише верхівка айсберга, за якою, можливо, стоять глобальні ігри та інтереси, що глибоко проникають у політичний простір Великої Британії.