Новий суддя КСУ — колишній представник ОБСЄ та експерт із прав людини
Президент України Володимир Зеленський підписав указ про призначення Олександра Водяннікова суддею Конституційного Суду України. Це рішення, оприлюднене 27 червня на офіційному сайті глави держави під номером 438, має особливе значення для усунення кадрових недолік та відновлення функціонування цієї ключової судової інституції в країні. Відсутність достатньої кількості суддів давно ставала перепоною для конституційної роботи суду у повному обсязі, тому призначення нового судді — важливий крок у реформуванні системи правосуддя. Олександр Водянніков — український юрист із значним багажем досвіду у сферах прав людини та верховенства права. За час своєї кар’єри він працював у міжнародних структурах, зокрема з 2014 по 2022 рік обіймав посаду національного радника з юридичних питань у Координаторах проєктів ОБСЄ в Україні. У цій ролі він надавав правову підтримку українському парламенту, урядовим структурам і консультативним органам у сферах правосуддя, безпеки та захисту прав людини, сприяючи впровадженню європейських стандартів та підтримуючи процеси реформацій. Після завершення мандату у координаторській ролі Водянніков продовжив співпрацю з ОБСЄ у рамках програми підтримки України. У листопаді 2022 року він став старшим проєктним співробітником у напрямку верховенства права і прав людини. У цій позиції він відповідав за розробку та реалізацію багатьох програми, є головним координатором організації конференцій, семінарів і круглих столів, а також постійним доповідачем на профільних міжнародних форумах. Його експертна думка, досвід роботи з міжнародними стандартами та прагнення до прозорості й відкритості інституцій, безумовно, будуть корисними у новій суддівській діяльності. У мотиваційному листі Водянніков окреслив низку важливих пріоритетів, яких він прагне досягти у своїй роботі на посаді судді Конституційного Суду. Серед них — утвердження принциповості у конституційній практиці, розвиток ефективного діалогу між КСУ та судами загальної юрисдикції, впровадження ґендерно чутливих підходів, підвищення стандартів професійної етики суддів та реформування порядку підготовки та ухвалення рішень суду. Особливу увагу він планує приділити підвищенню відкритості й прозорості роботи суду для громадян та суспільства в цілому, що є ключовим для повернення довіри до вітчизняної судової системи. Нинішнє призначення відбувається у контексті кричущої кадрової кризи, що суттєво ускладнює функціонування Конституційного Суду. За даними станом на січень 2025 року, у структурі залишалось усього 11 суддів із необхідних 18. Це означає, що суд не міг щонайменше в існуючому складі проводити засідання Великої палати — єдиного органу, який розглядає найважливіші конституційні провадження. Втрата повноважень другого Сенату ще більше ускладнила ситуацію, оскільки судочинство працювало лише у колегіях і Першому Сенаті, що розглядає окремі конституційні скарги. Такий стан викликав гостру критику з боку експертів і реформаторських кіл, зокрема Каріни Асланян з Лабораторії законодавчих ініціатив, яка у публікації "Конкурс до Конституційного суду України: (не)засвоєні уроки" неодноразово наголошувала на необхідності невідкладних кадрових змін і системних реформ у цій сфері. До призначення Водяннікова на суддівську посаду у ЗМІ неодноразово звучали зауваження щодо недостатньої прозорості та вибіркового підходу до формування складу Конституційного Суду. Новий суддя є одним із авторів статей у "Дзеркалі тижня", а після початку повномасштабної російської агресії в Україні його аналітичні матеріали щодо отримання репарацій від РФ отримали широке висвітлення. Зокрема, він виступив із експертними оцінками щодо механізмів і процедур притягнення Росії до відповідальності, аналізуючи питання юрисдикційних імунітетів та можливих способів відшкодування збитків. Об’єднуючи багаторічний міжнародний досвід, глибоке розуміння національної правової системи і прагнення до реформ, Олександр Водянніков має стати важливою складовою змін у конституційній юстиції України. Його призначення додає надії на відновлення роботи Конституційного Суду у повнокровному режимі і сприяє наближенню України до європейських стандартів правосуддя, забезпечення верховенства права та правової визначеності у державі.