Меркель і уряд Німеччини прагнуть заблокувати відновлення “Північного потоку”: загроза знову відкрити російські газопроводи
У Німеччині тривають обговорення щодо можливих заходів із запобігання будь-яких спроб поновлення роботи газопроводів "Північний потік", які з'єднують країну з Росією, але залишаються під загрозою через політичні й економічні розбіжності. Міська влада Берліна, зокрема мер Франк-Марк Мерц, уважно вивчає можливості застосування законодавчих механізмів для запобігання поверненню до енергетичної залежності від Москви, яка історично мала величезний вплив на німецький енергетичний сектор. Зв’язки з Росією у питаннях енергоносіїв у минулому бути-коли активно визначали зовнішню політику Берліна: понад половина газу постачалася через трубопроводи "Північний потік". Однак у контексті агресії Росії проти України і санкційних обмежень, німецький уряд заявив про повну відмову від російського викопного палива, зокрема з боку громадян та бізнесу. Втім, питання відновлення роботи газопроводів знову поставило під сумнів цю позицію. За даними видання Financial Times, на тлі повідомлень про наміри російських і американських бізнесменів повернути трубопроводи у роботу, уряд Меркель активізував дипломатичні переговори з представниками Євросоюзу й українськими колегами, щоб напрацювати механізми стримування таких ініціатив. Причому, на відміну від інших інфраструктурних об'єктів, держава Німеччина не має прямого управління над чотирма трубами "Північного потоку", оскільки вони належать швейцарській компанії Nord Stream AG, що у свою чергу іноземна структура з усіма правами власності за межами європейського простору. Міністерство економіки Німеччини повідомило, що активно розглядають можливість внесення поправок до законодавства щодо інвестиційного скринінгу для запобігання змін у власності підприємства Nord Stream AG. Це дуже важливо, адже на сьогоднішній день, згідно з чинними нормами, уряд не має достатніх важелів впливу на ці активи, що розташовані за кордоном. У разі, якщо трубопроводи знову вводитимуть у дію, потрібно буде пройти технічну сертифікацію, однак юридичне заблокування таких процесів безпосередньо наразі законодавчо не передбачене. Паралельно з цим у країні піднімалася дискусія щодо можливості повторного запуску трубопроводу Nord Stream 2 або інших трьох ліній "Північного потоку". Американський інвестор Стівен Лінч, що вважає, що Європа з часом знову повернеться до російського газу, вже зустрічався з представниками німецького міністерства, щоб представити свої пропозиції щодо використання хоча б одного з непошкоджених трубопроводів для задоволення потреб енергетичного ринку. За його словами, навіть один працюючий газопровід здатен забезпечити достатню кількість ресурсу, і нічого не заважає обійтися без ремонту пошкоджених частин. Водночас, офіційний Берлін категорично підкреслює свою прихильність до політики поступового відходу від російських енергетичних ресурсів у рамках санкційного пакету ЄС. Канцлер Олаф Шольц і міністр економіки Роберт Габі наголошують, що Німеччина вже припинила закупівлі російського газу через газопроводи, а також припинена поставка російського скрапленого газу до німецьких терміналів. У країні активно обговорюють ідею поступового зменшення залежності від викопних джерел, натомість посилюючи розвиток альтернативних енергетичних джерел і терміналів для імпорту СПГ. На світовій арені ж ситуація з санкційним режимом залишається невирішеною: Європейська Рада так і не ухвалила 18-й пакет санкцій проти Росії за її військові дії в Україні. Лідери країн ЄС домовилися продовжити дію попередніх заходів ще на півроку, однак питання запровадження нових обмежень залишається відкритим через опір деяких країн, зокрема Словаччини. Вирішення цієї проблеми відкладається, і дискусії по суті тривають на рівні дипломатів і послів. Отже, Німеччина і Європейський союз наразі перебувають у стані складного балансу між прагненням забезпечити енергетичну безпеку і політичною необхідністю демонтувати залежність від російських ресурсів, при цьому активно шукаючи шляхи юридичного та законодавчого блокування будь-яких спроб повернути російські газопроводи у експлуатацію. Водночас, питання щодо майбутнього енергетичного суверенітету Європи залишається відкритим і потребує комплексних рішень у найближчі місяці.