Колишній журналіст і військовий Одеської бригади обурений хамською поведінкою мера Труханова щодо питання про пам’ятник Пушкіну
У центрі Одеси сталася цікава і водночас тривожна історія, яка ще раз підкреслює глибоку конфліктність і напругу в українському суспільстві на тлі повномасштабної війни. З’явилася інформація про інцидент між військовим, колишнім журналістом Мирославом Отковичем, та міським головою Одеси Геннадієм Трухановим, котрий у неадекватній та хамській формі відмовився відповідати на запитання про пам’ятник відомому російському поету Олександру Пушкіну. 21 червня, під час чергового візиту до міста, військовий-мінеролог Мирослав Откович, котрий нині виконує обов’язки у 122-й бригаді, вирішив поставити головне питання – чому у центральній частині Одеси досі стоїть пам’ятник Пушкіну, якого більшість українців вважає символом російської мови та культури, що часто асоціюється із русифікацією і агресією. Відеозапис інциденту, оприлюднений редакцією УП, показує, як військовий підходить до мера та мобільно ставить запитання, але у відповідь отримує від Труханова несанкціоновану агресію й нахамство. "Чому вам ці пам’ятники Пушкіну ще стоять? Чому не демонтуєте їх, коли рішення про це прийняті давно? Це спеціально для вас важливий символ?» — задає питання Откович, підкреслюючи свою позицію щодо необхідності деколонізації міста та повалення символів, що асоціюються з російською культурою. На його запитання мер відреагував без будь-якої дипломатичної стриманості: «А ви тут що робите, ви що не в окопах? Пушкін ні до чого!». Після цих слів Труханов прервати діалог і почав з іронією питати, чи оперний театр для військового так само важливий, як і пам’ятник поету. Ця відповідь викликала ще більше обурення у відставного журналіста, який залишив коментар для УП. За словами Отковича, у цей момент він наголосив, що для російської влади, зокрема Володимира Путіна, Одеса як і раніше залишається російським містом і цим прикладом знову вкотре демонструє, що українська влада й громадськість повинні активніше діяти у ознаменуванні своєї ідентичності та культурної незалежності. Військовий засуджує будь-яку толерантність до символів імперської політики, які досі відкрито стоять у центрі міста, і закликає владу демонтувати відповідні пам’ятники, зникаючи з карти міста радянський та російський спадок. Відео інциденту, яке Надатне через соцмережі, показує безпосередню сцену конфлікту та хамства з боку мера, викликало широкий резонанс у суспільстві й підняло питання про подальшу долю пам’ятників російській культурі в Одесі. Водночас, ця подія стала питанням для обговорення щодо обов’язковості дерусифікації міста, особливо в контексті наближення річниці звільнення й боротьби з міфами про «рускій світ». Передісторія конфлікту довжелезна. Наприкінці вересня 2024 року Одеська міськрада ухвалила рішення щодо демонтажу 19 архітектурних пам’яток, що містять символіку російського імперіалізму. До списку увійшли пам’ятники Максиму Горькому, Ісааку Бабелю, Чкалову, Висоцькому, а також кілька пам’ятників Пушкіну і навіть радянські ордени, що досі красувалися на історичних пам’ятках міста. Тоді ж було оголошено, що в найближчі місяці буде розпочато демонтажу всіх об’єктів, покликаних символізувати російський вплив. Зокрема, ще наприкінці вересня 2024 року мерія повідомила, що отримала дозвіл від ЮНЕСКО щодо зняття пам’ятника Пушкіну на Думській площі — і ця процедура, за словами посадовців, є ключовою умовою для її реалізації. Проте опір залишаєся. Деякі політичні сили і активісти висловлюють стурбованість, що рішучих кроків ще не зроблено, а на вулицях міста часом досі можна побачити об’єкти, що нагадують про «російську культуру». Водночас, політики і міські управлінці наполягають на тому, що повернення до радянського чи російського минулого є неприпустимим, і всі відповідні пам’ятники мають бути зняті, щоб очистити місто від імперських символів і зміцнити українську ідентичність. Між тим, інцидент із хамською поведінкою мера став новим ударом по іміджу Труханова, котрий і раніше неодноразово критикувався за політику щодо культурних символів. Місцеві активісти та громадські діячі закликають до більшої відкритості та чесності у процесі декомунізації і деколонізації міста — адже лише так можна збудувати сучасну, незалежну Одесу, вільну від заскорузлих імперських міфів і символів.