Інфляція в Україні знову прискорюється: на перший план виходить подорожчання продуктів
За підсумками травня в Україні зафіксовано чергове посилення цінового зростання, що вкотре ставить під сумнів попередні прогнози економістів і державних інституцій. За інформацією Держстату, показник інфляції у травні становив 1,3% у порівнянні з квітнем цього року, тоді як у квітні він був 0,7%. Це свідчить про короткострокове прискорення росту цін. Що ще більш турбує — річна інфляція зросла до 15,9% порівняно з 15,1% у квітні і досягла максимуму з квітня 2023 року, коли темпи зросли до 17,9%. Така динаміка не відповідає попередньо закладеним показникам у державному бюджеті та прогнозам Національного банку, який, за оновленим прогнозом, очікує у 2025 році рівень інфляції на рівні 8,7%, а за даними МВФ — близько 9%. Фокус подорожчання — продукти харчування. За рік середні ціни на продовольчі товари у нашій країні зросли на 22,1%. Найбільш відчутно подорожчали яйця — на 86%, що стало наслідком складних погодних умов цієї весни, знецінення валютних резервів і активного експорту. Овочі здорожчали на 35,7%, соняшникова олія — на 35,4%, фрукти — на 33,5%, вершкове масло — на 28,5%. Трохи steadier — ціни на хліб, що піднялися на 22,3%, молоко — на 20,9%, безалкогольні напої — на 19,7%, кисломолочний сир — на 18%. У сегменті м’яса та риби ціни також зросли — на 18,2% і 13,3% відповідно. Одним із головних факторів, що сприяли прискоренню зростання цін на продукти харчування у травні, є стрімке подорожчання сирих харчових продуктів унаслідок несприятливих погодних умов і активного експорту — пояснюють у Нацбанку. Це підтверджує і Держстат, за яким у травні ціни на продукти харчування і безалкогольні напої зросли на 2,8%. Зокрема, значного підйому зазнали фрукти — в ціну вони додали 17,6% лише у травні та з початку року — 39,1%. Водночас у ціновому спектрі відчутно зросли свинина, сало, м'ясо птиці, яловичина, риба та рибні продукти, овочі, макарони і цукор. Мало змінювалися цінники на олію, молоко і рис — їхній рівень залишався майже сталим. Негативна динаміка в секторі харчування проявляється не тільки у ціновому зростанні, а й у фінансових об'ємах, які українські споживачі щомісяця витрачають на їжу. Наприклад, за даними Нацбанку, середній українець витрачає близько 40% своїх доходів на продовольство, тоді як у європейських країнах цей показник зазвичай коливається від 12 до 18%. Це означає, що українські родини вимушені витрачати значно більшу частку сімейного бюджету на закупівлю харчів, що створює додатковий тиск на їхній фінансовий стан. Основні причини такого підвищення цін — у недостатньому державному регулюванні аграрного сектору, низьких дотаціях та високих податкових ставках. На відміну від країн ЄС, де до 70% доходів фермерів субсидує держава, в Україні підтримка аграріїв здебільшого є формальною і бюрократично складною, що не дає бажаного ефекту. В результаті ціна на продукти, зокрема найголовніші — хліб, молочні і м’ясні вироби — стрімко зростають, і ця тенденція зберігатиметься, оскільки проблеми у сільському господарстві загострилися у воєнний час. Чому ж подорожчання стає ще відчутнішим? Основний чинник — війна. Вона стала каталізатором зростання цін, зокрема — і на продовольство. У перший рік повномасштабних бойових дій інфляція у країні сягнула понад 26%, що значно знецінювало доходи населення, особливо пенсіонерів і бюджетників. З часом ситуація частково стабілізувалася, але з 2024 року знову почали прискорюватися темпи зростання цін. За 2024-й рівень інфляції склав 12%, однак у період 2024-2025 років процес досі залишається неврівноваженим. Війна суттєво вплинула і на ціни на продукти харчування, що під час її активної фази на початку 2022 року зросли на 41,6%, особливо — на фрукти, овочі і зернові культури. У 2023 році інфляція у цій категорії сягнула ще 31,5%, а серед причин — дефіцит внутрішнього виробництва і виникнення на ринках імпортних товарів, що додає ще більше тиску на ціноутворення. Очікування експертів і державних органів щодо майбутнього — стримане. Вони впевнені, що у другій половині цього року зростання цін стабілізуватиметься, хоча й не виключають можливості короткочасних коливань. Національний банк заявляє про зниження інфляційних тенденцій і прогнозує, що до кінця року показник може опуститися до 8,7%, враховуючи, що у травні цей показник був максимальним за поточний період. Сезонність і стабілізаційні заходи, зокрема — стабільність цін на газ і електроенергію, грають важливу роль у цій перспективі. Водночас багато експертів застерігають, що ситуація залишається нестабільною, і майбутні місяці можуть принести нові виклики та несподівані коливання цін.