Чому Чернишова не заарештували: розкриття причин і змін у кримінальній справі
Напередодні Вищий антикорупційний суд прийняв рішення щодо запобіжного заходу для Олексія Чернишова, віцепрем'єра та міністра національної єдності України. Йому обрали заставу у понад 120 мільйонів гривень, яку політик має сплатити протягом п’яти днів, щоб уникнути тримання під вартою. Водночас дискутується питання, чому правоохоронці не просили про його арешт, враховуючи його можливу спробу виїзду з країни і пов’язану з цим «потенційну загрозу» для слідства. Журналіст Михайло Ткач із «Української правди» детально роз’яснив ключові нюанси цієї ситуації та підказав, що стоїть за ухвалою суду та політичним контекстом справи. За його словами, Чернишов залишив Україну напередодні ескалації кримінальної справи — у ніч з 10 на 11 червня. На момент його від’їзду, за даними джерел, слідчі органи вже готували підозри для нього та його найближчого оточення. Це підтверджується тим, що 12-13 червня, під час судових засідань, прокурори озвучували роль і участь політика у корупційних оборудках у сфері будівництва. Тобто, за словами Ткача, можна припустити, що наприкінці навіть процес вручення підозри вже був неминучим, а сам Чернишов був на межі відповідальності. Факт виїзду за кордон у цей критичний період, за словами журналіста, має важливе значення. Адже слідство наразі не стюрчер наблизитись до обвинувачень через формальні обмеження — Чернишов, отримавши запрошення від НАБУ і САП, поїхав у відрядження та подавав прохання про його продовження, і не повернувся до України. Таким чином, вони «працювали» з ним, не застосовуючи запобіжних заходів у вигляді арешту. Ткач зазначає, що це свідчить про те, що правоохоронцям було важливо зберегти імідж та уникнути політичних ускладнень, що могло вплинути на розслідування. Наступним важливим аспектом є обґрунтування створення Міністерства національної єдності. За його словами, це могло бути зроблено з огляду на можливість швидкої реакції та мобільності Чернишова у питаннях міжнародних відряджень і політичної активності за кордоном. Не виключено, що цілі створення цієї структури полягали у гарантуванні для нього імунітету або більшої гнучкості у виїздах із країни. Ткач подає, що спершу сам Чернишов не розумів, чим повинен займатися на цій посаді, і проводив консультації з колегами та експертами у перші тижні роботи. Що цікаво, ця ситуація може свідчити і про наміри потенційної ліквідації Міністерства національної єдності після відставки Чернишова. За даними джерел, з якими спілкувався Ткач, є підстави вважати, що службова діяльність цієї міністерської структури могла супроводжуватись політичною агітацією за кордоном, зокрема щодо залучення українців, що виїхали за межі країни. Саме через Чернишова, за інформацією, розпочались активні контакти з українською діаспорою, що потребує особливого моніторингу та контролю. Нагадаємо, що 23 червня НАБУ офіційно повідомило Чернишова про підозру у зловживанні службовим становищем та одержанні неправомірної вигоди у дуже великих обсягах для себе і третіх осіб. Цю підозру йому вручали вже після кільканадцяти тижнів його відсутності за кордоном, що створює додатковий контекст і для його подальшої відповідальності. Мова йде про масштабну корупційну схему у будівельній сфері, яку розслідує НАБУ і САП. У цій справі названі фігуранти з оточення Чернишова, серед яких, зокрема, забудовник Сергій Копистира, колишня директорка державного підприємства Алла Сушон, службовець будівельної компанії Олег Татаренко та один із колишніх топ-чиновників у Міністерстві, Василь Володін. Усі вони проходять по кримінальній справі з обвинуваченнями у масштабній корупційній схемі, що зачепила не лише приватний сектор, а й державні інституції. ЗМІ повідомляють, що обшуки у Чернишова і його оточення проводилися близько місяця тому і мали місце ще минулого року, коли слідство отримало відповідні ухвали суду. Однак деталі та повний обсяг роботи слідчих узагалі лишається під секретом до завершення слідчих дій та оприлюднення офіційних результатів. Отже, ситуація доводить, що політичні і юридичні процеси у цій справі мають складну і багаторівневу природу. Від того, як буде розвиватися слідство і якими рішеннями завершаться судові розгляди, залежить і подальший статус Міністерства національної єдності, а можливо, і його ліквідація, з подальшою переорієнтацією функцій у сфері міжнародної політики та внутрішньої комунікації України. Головне, що наразі з’ясовано: Чернишов, будучи формальним потенційним фігурантом у масштабній кримінальній справі, отримав цілком легальний шанс уникнути тривалого ув’язнення завдяки заставі, а його відрядження і мовчазне «самовідрядження» вказують на прагнення зберегти свою політичну та юридичну позицію, одночасно викликаючи багато питань щодо реальної мети його діяльності і потенційних політичних і бізнес-інтересів за кордоном.