Бронювання від мобілізації: хто має право та хто залишається без нього
В умовах триваючої загальної мобілізації в Україні та введеного воєнного стану багато чоловіків від 25 до 60 років отримують військові повістки і можуть бути мобілізовані до лав Збройних сил України. Водночас можливість зберегти працівника у складі підприємства або установи, отримавши йому бронь від мобілізації, можлива не для всіх. Питання, хто саме має право звертатися за цим та які обмеження існують у цій процедурі, залишаються актуальними. Інформація, яка була донесена до громадськості «24 каналом», допомагає зрозуміти нюанси чинних правил і визначити, які підприємства та працівники мають право на бронь і яким термінам вона надається. З 1 квітня 2024 року в Україні набули чинності оновлені правила бронювання військовозобов’язаних, що мають на меті захистити важливі для держави підприємства від безпосередньої мобілізації їхніх працівників. Цей механізм дозволяє критично важливим сферам економіки відтермінувати мобілізацію персоналу за відповідними обґрунтованими критеріями. Хто може отримати бронь? В першу чергу, йдеться про працівників, які займають ключові посади у визначених державних структурах та сферах. Це: - державні службовці категорії «А», що входять до керівного складу урядових або адміністративних органів; - медичні працівники державних лікарень, які забезпечують стабільний функціонал системи охорони здоров’я; - представники релігійних організацій та священнослужителі; - працівники міжнародних організацій, що мають офіційний статус на території України; - співробітники секторів енергетики, зв’язку, оборонно-промислового комплексу, ІТ та цифрових технологій, які забезпечують стратегічну безпеку країни. Тривалість бронювання залежить від сфери діяльності підприємства або установи. Зокрема, для критично важливих компаній, що є оператором протимінної діяльності або мають стратегічне значення, бронювання може тривати до 12 місяців. Для працівників, зайнятих у міжнародних організаціях, — на весь період дії контракту. Що стосується держслужбовців і правоохоронців, для них бронь надається саме на період мобілізації. Кого не можна бронювати? Існують обмеження щодо категорій працівників, які не мають права на бронювання. Це стосується: - тих, хто офіційно не працевлаштований або перебуває на неофіційній роботі; - тих, хто не перебуває на військовому обліку або не оновлює свої дані у відповідних системах; - працівників, які отримують зарплату менше 20 тисяч гривень щомісяця, за винятком працівників державного сектору, сфери медицини та енергетики, де існують інші нормативи; - тих, кого не внесено до системи "Оберіг" — автоматизованої системи для бронювання військовозобов’язаних. Як отримати право на бронювання? Підприємство або установа має відповідати кільком обов’язковим критеріям для подання заяви на бронь: - середня зарплатня працівників має становити не менше 20 тисяч гривень; - відсутність заборгованості зі сплати податків та обов’язкових внесків; - додатковими показниками є експортна діяльність із оборотом понад 32 мільйони євро на рік, сплата податків у сумі понад 1,5 мільйона євро, стратегічне значення підприємства для держави тощо. Процедура оформлення броні зазвичай займає кілька робочих днів, однак завершальні терміни можуть залежати від складності перевірки та документального оформлення. Важливо враховувати, що бронювання дійсне на визначений законодавством період і може бути переглянуте або анульоване у разі зміни обставин або порушення встановлених правил. Загалом, процедура бронювання від мобілізації — це важливий інструмент для стримування критично важливих підприємств від втрати кадрового потенціалу у період мобілізаційних заходів. Водночас, вона має чітко визначені обмеження та критерії, що забезпечують баланс між потребами держави у безпеці та необхідністю збереження стабільності економіки.