ЄС продовжив секторальні санкції проти Росії ще на півроку: деталі та перспективи
Європейський Союз подовжив дію секторальних санкцій проти Росії ще на шість місяців – таке рішення було ухвалене комітетом постійних представників (Coreper), підтверджує джерело "Європейської правди", що добре обізнане у дипломатичних колах. Це означає, що обмеження залишаться чинними до початку 2024 року, не дозволяючи російській економіці повністю відновитися після санкційних заходів, які вже кілька років чинять значний вплив на її ключові галузі. Згідно з інформацією, 26 червня лідери Європейського Союзу досягли політичної домовленості щодо продовження цих санкцій, проте поки що не дійшли згоди щодо введення нового пакета обмежень, що свідчить про ще один етап складних внутрішньоєвропейських дискусій. Співрозмовник "ЄвроПравди" пояснив, що у цей же день Coreper фактично підтвердив продовження санкцій ще на півроку. Мова йде про спеціальні заходи щодо цілеспрямованих секторів російської економіки – енергетичного, фінансового, оборонного та інших, що працюють у напрямках, які мають найбільший вплив на здатність Росії вести війну та підтримувати її економіку. Передісторія цієї довготривалої боротьби – публічні заяви політиків з країн-членів ЄС. Так, 23 червня міністр закордонних справ Словаччини Юрай Бланар повідомив про підтримку 18-го пакета санкцій проти Росії, а також наголосив на необхідності отримання гарантій та підтримки від ЄС для пом’якшення негативних наслідків для своєї країни у зв’язку із зупинкою постачань російських енергоресурсів. У своїх заявах Бланар підкреслив, що його країна розуміє важливість підтримки єдиної позиції та ефективних санкцій для тиску на режим у Кремлі, але в цьому процесі не можна забувати про соціальні та економічні виклики. Прем'єр-міністерка Латвії Евіка Сіліня також висловилася щодо ситуації, наголосивши, що, хоча на момент 26 червня ще не було остаточного схвалення 18-го пакета санкцій, її країна наполегливо продовжуватиме працювати над запровадженням нових обмежень. Вона не виключила, що процес погодження може затягнутися, але латвійська влада не збирається відмовлятися від ідеї посилити санкційний режим з метою максимального тиску на РФ та підтримки Україні. Щодо майбутніх кроків, важливо зазначити, що головною платформою для обговорення подальших санкційних заходів і тенденцій є Європейська рада, що збереться 26-27 червня. Там, окрім питання санкцій, обговорюватимуться й інші стратегічні напрямки співпраці, зокрема щодо українського членства у ЄС і можливих змін у політиці щодо Росії. На порядку денному все ще залишається питання про те, яких нових обмежень можна чекати, та яких компромісів необхідно досягти для їх ухвалення. Медіа-аналіз ситуації вказує на внутрішні і геополітичні виклики, з якими стикається Європейський Союз. Водночас, довгий шлях до посилення санкційних заходів, з урахуванням внутрішніх розбіжностей і геополітичних інтересів, залишається складним і непередбачуваним. Зміни політичних настроїв у країнах-членах, нові дипломатичні ініціативи і виклики, які виникають із боку Росії та її союзників, визначатимуть подальший розвиток цієї сфери. Отже, продовження санкцій є важливим складником європейської стратегії щодо тиску на Росію у контексті війни в Україні та світової безпеки. Однак чи вдасться країнам-членам ЄС погодити нові пакети обмежень і як швидко вони будуть втілюватися, – залежить від дипломатичних переговорів і внутрішньоєвропейської злагодженості у найближчі місяці.