В Японії стратили “вбивцю з Twitter”, відповідального за серію жорстоких убивств
27 червня в Токіо, у рамках реалізації остаточного рішення суду, була виконана смертна кара над Такахіро Сіраїші — відомим під неофіційним прізвиськом "вбивця з Twitter". Цей 34-річний чоловік став предметом гострих суспільних дискусій після його засудження у 2020 році за низку особливо жорстоких та шокуючих убивств, що сколихнули японське суспільство і викликали хвилі обурення та страху. Загалом його жертвами стали вісім молодих жінок у віці від 15 до 26 років і один чоловік — хлопець однієї з жертв. Вбивства, скоєні у квартирі підозрюваного у місті Дзама, що розташоване поблизу Токіо, були надзвичайно жорстокими: тіла жертв поліція знайшла розчленованими і захованими у холодильниках. Сам Сіраіші, відповідно до слідства, активно використовував соціальну мережу Twitter для цілеспрямованого пошуку своїх жертв. Джерела, зокрема Bloomberg та The Guardian, повідомляють, що засуджений пропонував користувачкам, які публікували у мережі повідомлення із суїцидальними нахилами, свою "допомогу" у реалізації самогубства. Під виглядом підтримки він заманював їх до себе додому, після чого вчиняв жорстокі злочини: ґвалтування, вбивство та розчленування тіл. Особливо жорстокий злочин — убивство однієї із жертв, хлопця, що був її співмешканцем, — був скоєний з метою приховати його власні злочини і затягти слідство. Цей випадок викликав неабиякий резонанс у суспільстві, адже вразив не лише масштабом насильства, а й цинізмом, з яким підозрюваний користувався соціальними мережами для здійснення злочинів та маніпулювання жертвами. За офіційною інформацією, суд визнав Такахіро Сіраїші винним у всіх злочинах і присудив йому найвищу міру покарання — смертну кару. Страта вдалася до виконання у ізоляторі Токіо, де чоловіка повісили у п’ятницю, 27 червня. Це рішення викликало широкий резонанс, адже справа не тільки обурює своєю жорстокістю, а й підкреслює проблему використання інтернету для злочинних цілей. Застосування смертної кари в Японії викликає багато дискусій у суспільстві та серед правозахисників, але державні органи наполягають на її необхідності для покарання за особливо тяжкі злочини, зокрема такі, що пов’язані із масовими вбивствами і вбивствами з особливою жорстокістю. У цьому випадку вирок став черговим нагадуванням про темну сторону соціальних медіа, їх потенційне використання для злочинних цілей, а також підкреслення необхідності посилення заходів безпеки та профілактики подібних трагедій у майбутньому.