Більше польських проти вступу України до ЄС і НАТО: результати опитування
Нові дані соціологічного дослідження, проведеного компанією IBRiS на замовлення порталу Defence24 і ініціативи Stand With Ukraine, свідчать про значне зростання кількості поляків, які виступають проти вступу України до Європейського союзу та Альянсу. У порівнянні з минулими роками, рівень підтримки зменшився, а кількість тих, хто висловлює протилежну позицію, навпаки, зросла. Згідно з опитуванням, лише 35% опитаних у Польщі підтримують ідею вступу України до Євросоюзу, тоді як ще менше — 37% — виступають за членство в НАТО. Це значно менше тих, хто проти — 42% й сорок дві відсотки відповідно. Така статистика відображає зростаючу напругу в суспільстві й перетікання голосів на протилежний бік у контексті геополітичних перспектив для Києва. Обґрунтування антипатії польської частини населення досить різноманітне. Вони висловлюють побоювання щодо економічної конкуренції, яка може виникнути внаслідок співпраці з Україною, а також занепокоєння щодо корупційної ситуації в українському суспільстві й потенційного ускладнення безпекової ситуації на західних кордонах НАТО. Зі слів опитаних, прийняття українського членства в Організації Північноатлантичного Альянсу спричинить значне поглиблення конфлікту і загострення військової ситуації. Важливо зазначити, що опитування виявило й тривожну тенденцію — 46% поляків виступають за зменшення або повне скасування військової та фінансової допомоги Україні у боротьбі із російською агресією. Це ставить під сумнів рівень політичної підтримки активної допомоги Києву серед громадськості, що може впливати на майбутню політику уряду. Отже, результати дослідження підкреслюють зростаючу кризу довіри та зміну настроїв у польському суспільстві щодо євроатлантичної інтеграції України. Хоча раніше підтримка могла переважати, нині явно простежується тенденція до посилення антивоєнних та анти-євроатлантичних настроїв, що ставить під питання перспективи швидкого і беззастережного приєднання України до цих структур. Це, у свою чергу, може зворотно вплинути на політичне рішення урядів країн-членів щодо майбутніх кроків у цій сфері і перспективи безпосередньої інтеграції Києва до європейських та безпекових інтеграційних форматів.