Адміністрація Трампа введе обмеження на обмін секретною інформацією з Конгресом у зв’язку із витоком даних про нерезультативність ударів по іранських об’єктах
У відповідь на нещодавній витік внутрішніх даних щодо операцій у Ірані адміністрація колишнього президента Дональда Трампа планує суттєво обмежити обмін секретною інформацією з Конгресом США. Це рішення сталося у контексті публікацій та висловлювань, що поставили під сумнів офіційний характер проведених у суботу ударів по іранських ядерних об'єктах та їхню ефективність. Як повідомляють джерела агентства Axios, з посиланням на чотири високопосадовці у адміністрації, детальну оцінку бойових втрат, яку підготувало Агентство військової розвідки (DIA), було розміщено у внутрішній системі обміну секретною інформацією CAPNET, яка призначена для налагодження комунікації між урядом та законодавцями. Пізно ввечері у понеділок ця оцінка стала доступною для обміну у рамках закритої системи, тоді як вже на наступний день частина її зведень з'явилася у розділах новин CNN та The New York Times. У публікаціях вказувалося, що наслідки американських ударів, які були спрямовані на іранські ядерні об’єкти, виявилися набагато менш значущими, ніж стверджував Дональд Трамп. Замість повного знищення цілей, згідно з витоком, результати зводилися до відтермінування іранської ядерної програми на кілька місяців. Це викликало гостру реакцію у Білому домі: співрозмовники повідомляють, що ФБР вже почало розслідування ситуації щодо витоку цієї секретної інформації. В адміністрації США не приховують намірів обмежити доступ до системи CAPNET і посилити внутрішні процедури захисту даних. У високопосадовця Білого дому є тверде слова: «Ми оголошуємо війну витокам інформації». За їх словами, розвідувальне співтовариство нині з’ясовує, як покращити процеси безпеки і запобігти повторенню зливу чутливих даних, зокрема, із частин розвідки, які мають низький рівень довіри у контексті витоків у масмедіа. Співробітники адміністрації підкреслюють: «Щойно ми розміщуємо інформацію в CAPNET — вона миттєво стає доступною і витікає. Це неприпустимо. Немає жодних підстав для повторення таких ситуацій». Одночасно, у середовищі влади триває внутрішне розслідування ситуації, яке покликане з’ясувати, хто стоїть за витоком та запобігти подібним випадкам у майбутньому. На фоні цієї кризи у стосунках із розвідувальним співтовариством, важливим є й політичний аспект. Міністр оборони США Піт Гегсет у середу, 25 червня, повідомив, що Пентагон вже розпочав кримінальне розслідування щодо можливих витоків секретної доповіді Агентства військової розвідки. Однак, президент США Марко Рубіо спростував будь-які звинувачення з цього приводу, запевнивши, що після американського удару по Ірану країна значно віддалена від створення ядерної зброї і ситуація під контролем. Розгортання цієї теми спричинило широкий розголос у ЗМІ. Дональд Трамп, відомий своїми різкими заявами, зокрема критикував журналістів за публікацію інформації про удари та звільнення внутрішніх даних. Спеціальний посланник на Близькому Сході Стів Віткофф назвав витік «зрадницьким актом», а колишній глава Білого дому порівняв американські удари по іранських об’єктах із руйнівними бомбардуваннями Хіросіми і Нагасакі під час Другої світової війни. Загалом, події навколо витоку та внутрішніх оцінок ударів по Ірану відкрили нову сторінку у питаннях безпеки та прозорості у прийнятті важливих військових рішень, а також продемонстрували виклики, що виникають у періоди підвищеної напруги між адміністрацією та розвідкою США.