Новий спецтрибунал проти РФ: на яких засадах діяти над державними злочинцями
Офіс президента України оприлюднив ключові положення Статуту Спеціального трибуналу, який має зайнятися розслідуванням і притягненням до відповідальності винних у злочинах агресії Російської Федерації проти нашої країни. Заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра у своїй дописі на Facebook деталізувала основні засади майбутнього міжнародного судового трибуналу, що ставить за мету правовий контроль над вчиненими воєнними злочинами та окупаційними діями. За словами Мудрої, підготовлений документ відкриває реальні можливості доручити відповідальності вищому керівництву країни-агресора, зокрема й представникам політичної верхівки, що призвела до широкомасштабної війни. Вона зазначила, що у Статуті відсутня будь-яка згадка про імунітети для посадовців, незалежно від їхнього статусу—зокрема, навіть для так званої "Трійки", до якої входять президент РФ Володимир Путін, міністр закордонних справ Сергій Лавров та інші високопосадовці. Це означає, що будь-хто з них, зокрема й під час війни, може бути притягнений до судової відповідальності й отримати обвинувачення, яке прокурор Трибуналу матиме право публічно оголосити й передати судді для розгляду. Найбільш суттєвий аспект—вироки та заочне засудження, які можливі після зняття імунітету з лідерів, що входять до "Трійки". Як зазначають у Мудрої, механізми для цього передбачені, і, зокрема, після втрати посад головних винуватців суд зможе винести вироки й назавжди позбавити їх свободи. Створений під егідою міжнародного права Трибунал матиме незалежність і міжнародну правосуб’єктність, а не статус гібридної або внутрішньої структури. Це орган, який говоритиме від імені усього світового співтовариства, керуючись міжнародним правом і базуючись на статті 8 bis Римського статуту Міжнародного кримінального суду (МКС), доповненій ціленнями Генасамблеї ООН щодо агресивної війни, закріпленими у резолюції 3314. Унікальність трибуналу у тому, що він не підриває функцій МКС, а лише доповнює їх: провадження можуть відбуватися одночасно з розслідуваннями у Міжнародному кримінальному суді, а у разі передачі обвинувальних матеріалів до МКС, процес у спецтрибуналі автоматично призупиняється. Особливий аспект цього судового механізму— введення процедури in absentia, що дозволить винесення вироків без присутності підсудних. Це особливо важливо для розслідування злочинів топ-чиновників і військового керівництва Росії, а також можливого залучення високопосадовців Білорусі та КНДР. Такий механізм стане вагомим кроком у прагненні притягнути до відповідальності всіх, хто був причетний до злочинів агресії. Україна та її міжнародні партнери досягли значного прогресу у створенні правової бази цієї унікальної судової інституції. 25 червня у середу відбудеться підписання важливої угоди між Генеральним секретарем Ради Європи Аленом Берсе та президентом України Володимиром Зеленським. Це стане символічним актом на тлі першого візиту українського лідера до Страсбурга в рамках реалізації домовленостей, досягнутих ще в травні. Варто зазначити, що 14 травня виконавчий орган Ради Європи запустив юридичну процедуру з формування Спеціального трибуналу, яка була попередньо політично схвалена під час саміту у Львові 9 травня—шляхом політичного консенсусу представників країн-членів. Про розробку та особливості майбутнього трибуналу докладно йдеться у публікації "Нюрнберг для Путіна. Все про трибунал для верхівки РФ, який створюють у Гаазі", яка детально висвітлює цю історичну ініціативу. Важливістю створення цієї незалежної правової структури є не лише можливість притягти до відповідальності найвищих державних злочинців, а й закріпити принципи міжнародної справедливості у протидії сучасним агресорам.