Угорщина та Словаччина заблокували новий санкційний пакт ЄС щодо Росії до саміту лідерів
Дві центральноєвропейські країни — Угорщина і Словаччина — 23 червня у Брюсселі відмовилися підтримати 18-й пакет санкцій Європейського Союзу проти Росії, не дочекавшись рівності голосів на рівні голов командування — саміті Європейської Ради. Це стало несподіваним та важким ударом для єдиного курсу ЄС щодо посилення економічного і політичного тиску на Кремль у контексті його військових дій в Україні. За інформацією з дипломатичних джерел, які побажали залишитись неназваними, уряди двох країн заблокували ухвалення санкційних заходів у процесі засідання Постійних представників країн — так званого комітету Coreper — до моменту, поки лідери ЄС не зберуться на головний саміт 26–27 червня для прийняття остаточного рішення. За словами дипломатів, гальмування ухвалення нормативних актів викликане прагненням обговорити ці питання на найвищому політичному рівні. "Дві делегації — Угорщини і Словаччини — відмовилися підписати нові санкційні документи до саміту Європейської Ради, запланованого на кінці червня," — повідомив один із дипломатів, додавши, що всі спроби скоординувати позицію безпосередньо між представниками держав завершуються безрезультатно. Інше джерело у дипломатичних колах розповіло, що напередодні — 23 червня — Єврокомісія представила послам країн ЄС оновлений проект до 18-го пакету санкцій. В цьому документі пропонувалися різні варіанти щодо зниження цінової планки на російську нафту — від збереження поточного рівня до його зниження з $60 до $45 за барель. Представники різних країн висловлювали свої побоювання: деякі вважали за доцільне зберегти обмеження, натомість інші наполягали, щоб його скасувати через нестабільну ситуацію на світовому нафтовому ринку. Спікер дипломатичного корпусу наголосив, що, попри розбіжності, країни майже досягли компромісу: "Ми дуже близькі до згоди і сподіваємося, що з цим питанням зможемо розібратися на засіданні Coreper, яке заплановане на п’ятницю, 27 червня," — заявив він. Не зважаючи на це, питання санкцій залишаються складним елементом компромісу. Передісторією є те, що раніше ЄС відмовлявся знижувати максимальну ціну на російську нафту — з $60 до $45 за барель — через відсутність підтримки з боку ключових гравців групи — США та «Групи семи», яка ідею вважає контрпродуктивною і потенційно шкодою для глобального енергетичного ринку. Угорський міністр закордонних справ Петер Сійярто у своїх публічних заявах наголошував, що його країна і Словаччина у майбутньому не підуть на підтримку запроваджених санкційних заходів та будуть зберігати нейтралітет щодо окремих позицій Брюсселя. З урахуванням цієї ситуації майбутній саміт Європейської Ради став ще більш напруженим і неоднозначним. На порядку денному — не лише питання санкцій та енергетичної політики, але й можливе розділення позицій окремих країн щодо стратегічних напрямків інтеграції та перспектив членства України в Європейському Союзі. Аналіз ситуації свідчить, що, незважаючи на підписані документи і прагнення до єдності, регіональні інтереси та внутрішня політична динаміка продовжують гальмувати швидку та одностайну відповідь Євросоюзу на виклики сьогодення. Про те, що чекати Україні і світу від майбутніх засідань і яких ключових рішень слід очікувати у найближчий час — у подробицях розвідки нашої кореспондентки, яка нещодавно повернулася з Брюсселя.