Дональд Трамп поставив під сумнів трактування статті 5 НАТО, підкреслюючи її багатозначність і можливу неоднозначність
Президент США Дональд Трамп нещодавно зробив сенсаційну заяву, у якій поставив під сумнів однозначність тлумачення ключової статті 5 Колективного договору НАТО, що гарантує військовий захист будь-якого члена Альянсу у разі нападу. Цей крок викликав неабиякий резонанс у міжнародних колах і поставив під питання не лише стосунки США із союзниками по НАТО, а й врегулювання таких важливих аспектів колективної безпеки. Заява прозвучала під час невеликої прес-конференції на борту президентського літаку Air Force One. Відповідаючи на запитання журналістів щодо готовності Вашингтона відстоювати статтю 5, Трамп зазначив, що "є безліч різних визначень статті 5" і що він схильний до різних інтерпретацій цієї статті. "Ми маємо багато способів її розуміння, і кожен з них може бути правильним", — сказав він, додаючи: "Я знаю багатьох лідерів країн НАТО, із якими підтримую особливі стосунки, і моя мета — допомагати їм за будь-яких обставин". Трамп наголосив, що на саміті НАТО він надасть більш конкретну відповідь щодо своїх намірів щодо зобов’язань США, але побоюється робити це у літаку, посилаючись на прагнення зберегти природний процес консультацій. Це висловлювання викликає питання щодо послідовності та визначеності в політиці США щодо статті 5, яка є однією з найбільш фундаментальних у системі НАТО. Її формулювання передбачає, що напад на один із членів Альянсу автоматично вважається нападом на всіх, і країни зобов’язані надавати допомогу у відповідь. Але тепер з’явилися сумніви щодо того, наскільки Вашингтон готовий дотримуватися цього принципу без винятків і з якими саме обмеженнями. Стаття 5 — це історична база й основа НАТО, створеного спершу задля захисту Західної Європи від потенційної загрози Радянського Союзу під час "Холодної війни". Попри ослаблення цієї загрози, цей пункт залишився невід’ємною частиною договору й досі визначає формат колективної оборони блокового союзу. Саме тому заяви Трампа викликали хвилю занепокоєння у союзників, які вже раніше критикували Вашингтон за те, що американські військові зобов’язані брати участь у конфліктах у Європі і за їхній рахунок. Передісторія цього конфлікту полягає в тому, що раніше Трамп неодноразово висловлював обурення через надмірну залежність союзників від американських оборонних витрат, звертаючи увагу на те, що Європа повинна більш активно сприяти спільній безпеці, фінансуючи при цьому більшу частину витрат на оборону. Його попередні закиди щодо нерівноваги у співпраці НАТО змусили партнерів ретельно переглядати свої зобов’язання і роль у альянсі. Таким чином, несподівані слова Трампа створюють нові виклики для функціонування й єдності НАТО. Вони вимагають від союзників пересмислення своїх ролей і, можливо, спонукатимуть до перегляду внутрішніх домовленостей щодо колективної оборони. Така риторика може потенційно послабити цілісність Альянсу і поставити під сумнів сталість його принципів з огляду на непрогнозованість зовнішньополітичної лінії США. Поки ж залишається невідомим, як саме — і чи взагалі — Білий дім конкретизуватиме свою позицію щодо статті 5 у майбутньому, і наскільки ця заява вплине на подальшу справу зміцнення колективної безпеки у євроатлантичному регіоні.