Шевченківський районний суд міста Києва виніс вироки трьом підозрюваним у справі, що об’єднала кілька трагічних злочинів, пов’язаних із вбивством трирічного сина колишнього депутатa Київської обласної ради В’ячеслава Соболєва
Це одна з резонансних кримінальних справ останніх років, що привернула увагу суспільства до питань безпеки та можливостей належного розслідування та покарання злочинців. За інформацією, оприлюдненою виданням "Судовий репортер", судовий процес завершився винесенням вироків трьом фігурантам, зокрема колишньому учаснику антитерористичної операції Андрію Лаврезі, а також Юрію Ткаченку і Євгену Семенову. Вони отримали відповідно 15 та по 13 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Зокрема, Лаврега був засуджений за замах на вбивство ексдепутата та за вбивство з необережності його трирічної дитини. Обвинувачені частково визнавали свою провину, проте мають різні версії подій. Андрій Лаврега стверджував, що його намір був лише залякування, натякаючи на відсутність умислу на вбивство. Тоді як Ткаченко і Семенов категорично заперечували свою причетність до злочинів і наполягали на невинуватості. Варто зазначити, що підозрюваний у співорганізації злочину Юсуп Абуєв перебуває у розшуку. Офіційно замовник злочину досі не названий, що додає ще більше інтриги та невизначеності навколо справи. Згідно з передісторією кримінальної справи, трагедія сталася 1 грудня 2019 року неподалік ресторану "Маріо" на перехресті вулиць у Шевченківському районі Києва. В той день у автомобілі Range Rover, яким керував Соболєв, крім нього самого, знаходилися його дружина та двоє малолітніх дітей. В момент руху невідомий відкрив вогонь по машині з невстановленої зброї. Єдина куля прошила вікно біля водія і смертельно поранила трирічну дитину, що стало страшною трагедією для родини і викликало хвилю співчуття і обурення у суспільстві. Затримані підозрювані мають різні мотиви і обґрунтування, але судова система дала свою оцінку їхнім діям, призначивши довгі роки ув’язнення. Водночас невирішеним залишається питання щодо замовника злочину, адже жодних офіційних заяв про його особу наразі не зроблено, що залишається джерелом додаткових спекуляцій та гіпотез. Ця справа стала ще одним нагадуванням про складність кримінальних розслідувань у сферах, що стосуються замовних убивств і замахів, а також про незламність української системи правосуддя у боротьбі з організованою злочинністю і корупційними схемами. Більше деталей та аналізу очікується з часом, адже справа ще далека від завершення і потребує подальшого розслідування, пошуку замовників і встановлення обставин цієї трагічної події.