Генеральний секретар НАТО Марк Рютте висловив свою точку зору щодо недавніх американських ударів по Ірану, підкреслюючи, що ці дії не порушують міжнародного права
У короткому коментарі на пресконференції перед початком саміту у Гаазі, він повідомив, що не поділяє думки деяких лідерів, зокрема прем’єр-міністра Норвегії Йонаса Гара Стьоре, який раніше засуджував удари США як такі, що суперечать міжнародним нормам. За словами Рютте, основною таєною тривогою для НАТО є можливий розвиток ситуації у регіоні та ризик появи ядерної зброї у Ірану. «Наш головний страх — це те, що Іран отримає ядерну зброю. Саме тому позиція Альянсу полягає в тому, що Іран не має її мати», — заявив він. Висловлюючи свою точку зору, генсек додав, що він не вважає, що американські удари, спрямовані на іранські ядерні об’єкти, є порушенням міжнародного права. Це його особисте переконання, яке, на думку Рютте, базується на прагненні запобігти ядерній загрозі та стабілізувати ситуацію у регіоні. Раніше прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гара Стьоре заявив у зв'язку з нічними ударами США по трьох ключових іранських об’єктах, що ці дії є порушенням міжнародного права. «Ми повинні чітко заявити свою позицію: такий напад суперечить міжнародним домовленостям та нормам. Це неприпустимо і створює додаткову напругу у регіоні», — підкреслював він. Наступного дня Тегеран закликав міжнародну спільноту реагувати та засуджувати такі дії, що, за їхніми словами, лише погіршують ситуацію та підсилюють ризики конфронтації. В ніч на неділю сили США завдали ударів по трьох іранських ядерних об’єктах, що викликало широкий резонанс у світовій політиці. Президент Дональд Трамп закликав Іран утриматися від будь-яких відповідних заходів і закликав до дипломатичного врегулювання конфлікту. У тому ж силовому контексті лідери країн Європейського союзу — Німеччини, Франції та Великої Британії — одностайно закликали Тегеран утриматися від будь-яких дій, що могли б ще більше дестабілізувати ситуацію у регіоні та призвести до неконтрольованої ескалації. Водночас, у висловлюваннях Трампа пролунали й натяки на можливу зміну режиму в Ірані. Президент США дав зрозуміти, що хоча закликає до дипломатії, він не виключає використання більш радикальних методів, якщо ситуація цього вимагатиме. Це викликає значний резонанс і ставить питання про подальший курс у регіональних конфліктах, ризики нової військової ескалації та перспективи дипломатичного врегулювання конфлікту навколо іранської ядерної програми. На порядку денному залишаються питання легальності та стратегічних цілей таких військових дій, а також роль міжнародних організацій у запобіганні нової військової конфронтації. Тому світова спільнота уважно стежить за подальшими заявами і діями лідерів, намагаючись знайти баланс між безпекою і міжнародним правом. Пам’ятки: ця ситуація підкреслює складність та багатогранність сучасних глобальних викликів, де дипломатія й військова сила переплітаються, а міжнародне співтовариство мусить діяти обережно, щоб уникнути повномасштабної конфронтації.