Журналіст влади та боротьби за справедливість повернувся додому: Владислав Єсипенко звільнений із російського полону на окупованому Кримському півострові
Після понад чотирьох років несправедливого ув’язнення, що ставить під сумнів будь-які норми міжнародної права та свободи слова, український журналіст Владислав Єсипенко нарешті отримав шанс на свободу. 20 червня цього року він залишив тюремну стінку Росії й стрімко прямував до свободи, повертаючись із окупованого Криму, де його тримали під вартою з 2021 року. Його звільнення – це не просто повернення окремої особи, а яскравий приклад боротьби за правду та свободу слова у складних умовах, що стають дедалі гострішими у контексті російсько-української війни та політики репресій. Джерела, зокрема проєкт української служби Радіо Свобода «Крим.Реалії», підтверджують цю важливу новину. Радіо Свобода, надаючи інформацію про цей епізод, подякувало урядам США й України за їхнє послідовне та наполегливе сприяння у поверненні Владислава додому. Голова організації, Стівен Капус, у своїх коментарях підкреслив, що Єсипенко зазнав фізичних і психологічних тортур під час ув’язнення, і зазначив, що свобода для журналіста стала результатом тривалої міжнародної співпраці і глобальних зусиль. «Понад чотири роки Владислав зазнавав тиску і зловживань з боку російських силових структур, які свавільно карали його за вигадану провину, — наголосив у своїй заяві Капус. — Радіо Свобода висловлює щиру вдячність урядам США та України за їхню активну підтримку та працю над тим, щоб не допустити подальшого знущання над нашим колегою. Також ми щиро вдячні світовій спільноті захисників свободи преси за їхню невтомну допомогу та адвокацію, що стала запорукою врятованого життя і повернення до країни». Історія цієї трагічно-визвольної події починається ще 10 березня 2021 року. Того дня Владислав Єсипенко зник із радарів новинних повідомлень: раптом перестав виходити на зв'язок із близькими. Згодом стало відомо, що його затримано російськими спецслужбами – Федеральною службою безпеки (ФСБ) Росії. Його звинуватили у "злочинах", які включали нібито зв’язки з українськими спецслужбами та зберігання й перевезення боєприпасів у кримських реаліях. Це були цілком сфабриковані обвинувачення, спрямовані на викривлення його діяльності та дискредитацію як українського журналіста. Після затримання до Єсипенка застосовувалися жахливі методи тортур, включно з катуваннями струмом, що є класичним прикладом примусового отримання «свідчень» у тих умовах. Його фізична і психологічна кривда стала таємницею для громадськості лише згодом, коли його справа почала отримувати широкий резонанс у міжнародних та українських медіа. 16 лютого 2022 року Владислава засудили до шести років позбавлення волі у колонії загального режиму та штрафу в розмірі 110 тисяч рублів. Російські слідчі та суди просили для нього більш жорстке покарання — аж до 11 років позбавлення волі. Однак, підтискаючи санкції, захист Єсипенка зумів добитися зміни підсумкового вироку — його засудили до 5 років, що є пом’якшеною мірою, і це дало можливість зменшити матеріальні витрати, що теж важливо для його майбутнього. В результаті цієї багаторічної боротьби рук безжальної системи Росії, а також дипломатичних і міжнародних зусиль, Владислав Єсипенко нарешті отримав шанс повернутися до України. Це стало можливим завдяки наполегливості українських дипломатів, активістів з правозахисних організацій і світової спільноти, яка не могла залишитися осторонь від справедливого голосу журналіста, що бореться за свободу слова і незалежну інформацію. Вже зараз, перебуваючи на свободі, Владислав Єсипенко закликає не забувати про голосів тих, хто через політичні репресії та війною озброєний режим позбавляє їхніх прав і свобод. Його історія є нагадуванням, що боротьба за справедливість, свободу слова і людські цінності ніколи не закінчується, навіть у найтемніші часи. Звільнення Владислава Єсипенка стало не лише символом надії для українських журналістів, а й закликом до світу зберігати увагу та підтримку тих, хто бореться за правду у найскладніших умовах. Нині він повернувся додому, але його оповідь про тортури та поневіряння залишиться у серцях багатьох як символ беззастережної боротьби за свободу, яку цінуємо виразно й невідкладно.