CNN розкрив нові подробиці: про що насправді хвилювався Дональд Трамп перед прийняттям рішення про нанесення ударів по Ірану
Американський канал CNN оприлюднив деталізовану інформацію про внутрішні роздуми та побоювання тодішнього президента США Дональда Трампа щодо планів військової операції проти Ірану. За джерелами, близькими до адміністрації, глава Білого дому керувався двома основними запитами — впевнитися у тому, що удар знищить ключові об'єкти іранської ядерної програми, та уникнути затяжної і безконтрольної війни, яка могла б загрожувати американським інтересам і життю американських військових. Минуло вже кілька років з днів тієї напруженої періодичності, але відкриття CNN відкривають нові грані тієї складної історії. За словами джерел у високих урядових колах, адміністрація Трампа доклала значних зусиль, щоб приховати свої плани щодо майбутніх ударів. Виявляється, офіційне оголошення про те, що президент бере близько двох тижнів на ухвалення остаточного рішення, було політичною тактикою — ціллю було створити враження про ретельність і обережність, тоді як насправді процес готування до ударів був набагато швидшим і напруженішим. Саме напередодні ухвалення рішення, у суботу, Трамп, за повідомленнями джерел, остаточно зосередився на своєму виборі. Докладно відомо, що починаючи з початку червня, коли директор ЦРУ Джон Реткліфф озвучив Трампу інформацію про готовність Ізраїлю завдати ударів по ключових об'єктах Ірану, питання активної військової відповіді почало активно обговорюватись у вищих ешелонах влади. Радники президента вже мали розроблені різні сценарії та стратегії, і вибір конкретного плану було питанням тижнів. На той момент у ряд узгоджень входили і можливий приєднання США до кампанії ізраїльських сил. Тому в лютому — березні, напередодні зовнішньополітичної операції, в команді Трампа тривала напружена робота над деталями. Щодня у цей період президент США проводив брифінги з командою з питань національної безпеки, обговорюючи тонкощі та ризики майбутнього удару. Відомо, що місто, як і підземний збагачувальний завод у Фордо — один із цілей операції — був об’єктом особливої уваги. Головне питання Трампа полягало не лише у тому, щоб знищити добре укріплені і, здавалося б, майже непереборні об'єкти Ірану, а й у тому, щоб уникнути сценарію, коли відповідь на такі удари переросте у довгу і виснажливу війну. Тому високопоставлені військові та розвідники запевняли, що американські бомбардувальники, здатні зруйнувати підземні бункери, мають достатню потужність для досягнення поставлених цілей. Голова Об'єднаного комітету начальників штабів генерал Ден Кейн у неділю заявив, що попередні оцінки є вкрай обнадійливими — удари вже завдали "суттєвих пошкоджень цілей", але для остаточного визначення ефекту від них знадобиться кілька днів. При цьому, ключовим питанням залишалося — якою буде реакція Ірану і чи не призведе така операція до виникнення масштабного протистояння. За словами джерел, під час спілкування з високопосадовцями, Трамп був особливо стурбований можливими наслідками, зокрема ризиком затягнутих бойових дій, у яких США могли б опинитися без належної підготовки або часового ресурсу. Інформація свідчить, що напередодні ухвалення остаточного рішення, у п’ятницю і суботу, Трамп озвучував публічно, що ще не має затвердженої позиції щодо ударів, тоді як його команда підказувала імовірність швидкого прийняття рішення. За деякими даними, у межах секретних каналів був зроблений «попереджувальний сигнал» Ірану, що майбутній наступ США буде обмеженим і з ціллю лише знищити ключові ядерні об'єкти, без намірів починати масштабний конфлікт. Водночас, пізніше, у суботу ввечері, після нанесення ударів, Трамп виступив із промовою, яка попереджала Іран про можливість ще більш жорстких і «набагато сильніших» у майбутньому відповідей у разі відповідних дій Тегерана. Публічне й внутрішнє повідомлення президента, його висловлювання щодо ймовірних майбутніх ударів, свідчать про складність та непередбачуваність політики Білого дому у вирішальні моменти конфлікту на Близькому сході. Водночас, з різних джерел можна зробити висновки, що процес ухвалення рішення був напруженим і багато в чому залежав не лише від військових можливостей, а й від політичної обстановки, оцінки ризиків і можливих наслідків, що робить ситуацію ще більш заплутаною та несподіваною. Ці нові деталі поглиблюють розуміння того, як саме приймалося історичне, але і дуже ризиковане рішення про можливий військовий удар по Ірану. І хоча офіційно дії були приховані від публіки, внутрішні процеси і баланс інтересів довго залишалися в тіні, що, можливо, і визначило характер тих подій у той напружений період.