Засідання Ради Україна-НАТО на саміті у Гаазі може не відбутися: why США і політичні інтриги впливають на українсько-атлантичний формат
Планований саміт НАТО, запланований на 24 червня у нідерландському Гаазі, став центром нових політичних спекуляцій та невизначеності. Згідно з інформацією, оприлюдненою на авторитетному порталі Politico, ключове засідання Ради Україна-НАТО може бути цілком опустилося з порядку денного через американські політичні маніпуляції і внутрішні домовленості у штаб-квартирі альянсу. За Попередніми даними, незважаючи на офіційне запрошення, український президент Володимир Зеленський отримав лише можливість відвідати відкриту вечерю в день саміту, але не матиме змоги брати участь у тіньових та вирішальних засіданнях Ради Україна-НАТО. Водночас, на офіційному сайті НАТО заплановано, що увечері 24 червня відбудеться робоча вечеря міністрів закордонних справ союзників, де, ймовірно, й відбуватимуться найважливіші переговори щодо подальшої співпраці з Україною. Джерело з порталу Politico, посилаючись на неназвані дипломатичні джерела, вказує, що причина відмови від глибокого формального обговорення українського питання — політика адміністрації США, зокрема, один із впливових чиновників з Вашингтона повідомив про цілеспрямованный скасування українських аспектів у порядку денному, щоб уникнути розгортання активних дискусій щодо війни, яку США та їхні союзники прагнуть тримати далеко від уваги світової спільноти. Згідно з джерелами, головним мотивом США є внутрішньополітичне бажання не акцентувати увагу на війні в Україні, адже попередні адміністрації та чинний президент утримуються від прямого висвітлення цієї теми, побоюючись тратитої уваги і ресурсів, які могла б потребувати ситуація в Україні. Водночас, європейські країни проявляють більшу відкритість щодо підтримки України, проте великий політичний тиск з Вашингтона фактично знижує амбіції щодо формальної підтримки у рамках саміту. Ще одна цікава тема, яка стала предметом обговорень — плани колишнього президента США Дональда Трампа, який, за даними видання, очікує від цьогорічного НАТОвського саміту не стільки політичних рішень, скільки важливих компромісів у питанні витрат на оборону. Трамп, як відомо, вважає одним з головних досягнень американської політики зусилля союзників збільшити їхні витрати до 5% ВВП на військові потреби, розподілені між "жорсткою" військовою технікою та ширшими оборонними зусиллями. За словами одного з анонімних оглядачів з адміністрації США, європейські країни ніколи б не погодилися з цим рівнем фінансування, якби не пропагандистський тиск і дипломатичні зусилля Трампа, для якого ця цільова позначка є політичним здобутком і "великою перемогою". Інші джерела повідомляють, що у середу після завершення саміту Дональд Трамп планує виступити з промовою, де підтвердить свої наміри показати свою роль у формуванні нових зобов’язань НАТО щодо витрат, а також заявити про свою особисту важливість для об'єднання альянсу. Як відомо, напередодні, 21 червня, президент України Володимир Зеленський зробив офіційну заяву, що ще не вирішив, чи приїде він до Гааги на саміт НАТО. Попри це, Київ отримав запрошення від генерального секретаря Альянсу Марка Рютте, а у НАТО підтвердили, що разом з іншими союзниками Україна братиме участь у заходах. Однак, неясно, чи матиме український лідер можливість бути присутнім безпосередньо на найважливіших засіданнях, враховуючи озвучену інформацію про його лише запрошення на відкриту вечерю. У підсумку, ситуація навколо майбутнього саміту НАТО у Гаазі вкривається флером невизначеності і політичних ігор, де стратегічна увага зосереджена не стільки на питаннях безпеки України, скільки на внутрішньоамериканських політичних розбірках і прагненні США зберегти контроль над порядком денним. Водночас, українські політики та громадськість залишаються в очікуванні нових сигналів і можливості активнішої участі у ключових міжнародних дискусіях.