Заголовок: Американський президент Трамп планував таємну зустріч із іранським керівництвом у Стамбулі, проте її організація зазнала поразки — аятолу Хаменеї не вдалося знайти
У хмарі напруженості й проросійських конфліктів, що розгортаються на Близькому Сході, американський президент Дональд Трамп напередодні зробив спробу приховано налагодити діалог із іранським вищим керівництвом, проте ця ініціатива закінчилася невдачею. За інформацією джерел американських ЗМІ, зокрема Axios, організація можливих переговорів у Стамбулі — у складний період ескалації конфлікту між Ізраїлем та Іраном — не була реалізована через те, що верховного лідера Ірану аятолу Алі Хаменеї не вдалося знайти й отримати його схвалення. Весь цей інтригуючий сценарій розгортався у понеділок, 16 червня, під час саміту G7 у Канаді. На той момент, за повідомленнями джерел, президент США отримав дзвінок від свого турецького колеги, Реджепа Таїпа Ердогана. Той запропонував уже наступного дня організувати зустріч у Стамбулі, залучивши до переговорного процесу представників США та Ірану. Трамп, за словами інформаторів, одразу ж погодився на цю пропозицію і був готовий відправити у турецьку столицю команду високопосадовців, зокрема віцепрезидента Майка Пенса, спецпосланця з питань Близького Сходу Стіва Віткоффа, а в разі необхідності — самостійно приєднатися до переговорного процесу з іранським президентом Масудом Пезешкіаном. Однак, незважаючи на очевидну зацікавленість американської сторони, спроба організувати безпрецедентний дипломатичний крок завершилася провалом. За словами трьох анонімних американських чиновників, добре ознайомлених із ситуацією, ключовою причиною невдачі стала відсутність зв'язку з аятолою Хаменеї. Джерело повідомило, що іранського верховного лідера не вдалось знайти для схвалення переговорів через його побоювання щодо можливих замахів на його життя. Це стало додатковим чинником у відтермінуванні діалогу, оскільки іранські представники повідомили За ситуацією, що не змогли зв’язатися з Хаменеї протягом декількох годин, і, відповідно, переговори було скасовано. Передісторія конфлікту говорить про те, що Іран уже напередодні зробив жорстку заяву, відмовившись вести будь-які переговори із США до моменту припинення ізраїльських атак на його територію. На початку літа, 20 червня, іранський уряд висловив готовність поки що утриматися від дипломатичного діалогу, поки Ізраїль не припинить дії військових операцій. У відповідь американський президент Трамп визнав, що зробити перерву у війні та дипломатичною ініціативою буде надзвичайно складно, проте не виключив можливості застосування дипломатичних заходів у майбутньому. Також він наголосив, що на тлі наявної ситуації США оголосили про двотижневий термін для прийняття рішення щодо залучення до ізраїльських атак на Іран. Загалом, цей інцидент у Стамбулі став для аналітиків чи не найяскравішим свідченням того, наскільки високою є напругою конфлікт на Близькому Сході і наскільки неосторожні і напружені дипломатичні кроки, зокрема у період активної військової ескалації. Більше того, ця історія відкриває новий пласт складних політичних маневрів, де важливу роль відіграє прагнення лідерів зберегти свою владу і особисту безпеку, що часто ускладнює пошук компромісних рішень у запеклих конфліктах.