У червні російські війська прагнули не лише зберегти, а й посилити темпи штурмових дій на українському фронті, демонструючи твердість намірів прорвати українську оборону

Проаналізувавши обстановку з допомогою експертів проєкту Deepstate, експерти констатують, що активність ворога залишалася високою протягом усього місяця, а друга декада навіть ознаменувалася значною активізацією атак. Згідно з даними дослідження, у червні на всіх ділянках фронту рівень бойових дій був досить стабільним. Якщо у травні середньодобова кількість атак становила 184, то вже у червні цей показник підскочив до 186. Крім того, росіяни демонстрували справжню «атакуючу лихоманку», оскільки протягом п’яти днів (з 10 по 14 червня) вони проводили понад 200 штурмових операцій щодня. Це свідчить про цілеспрямований намагання прорвати українську оборону та посилити свою присутність на тимчасово окупованих територіях. Ключові напрямки активних наступів росіян у червні включають Покровський, Курський, Новопавлівський, Лиманський та Торецький відтинки. Найінтенсивнішими були бої саме на Покровському напрямку, де за даними Deepstate, відбулося 32% всіх атак — приблизно кожна третя операція російських військ. Також високий рівень активності зафіксований на Курському секторі — 16,4%, Новопавлівському — 15%, Лиманському — 10,3%, і Торецькому — 9,5%. Сумарно ці напрямки стали ареною понад 83% усіх штурмових дій російської армії, що свідчить про те, що ворог цілеспрямовано концентрує свої зусилля у цих ключових точках. Загалом, за підсумками минулої доби, на фронті відбулося 176 бойових зіткнень із російськими військами, з яких 52 — на Покровському напрямку та 29 — на Лиманському секторі. Ці дані ще раз підтверджують зусилля ворога щодо активізації бойових дій у найважливих точках, щоб просунути свої позиції і перешкодити нашому захисту. Увечері 16 червня аналітичний проєкт DeepState повідомив про ще одне важливе зростання активності росіян — просування їхніх підрозділів біля населених пунктів у Сумській та Донецькій областях. Це вкотре засвідчує те, що ворог не припиняє цілеспрямованих спроб посилити свій тиск і отримати стратегічно вигідні позиції, наслідки чого мають langfristовий характер для ситуації на фронті. Українські військові й далі тримають оборону та роблять усе можливе, щоб стримати подальші наступальні дії проросійських сил.