Російські дронові атаки по Україні можуть стати менш інтенсивними — дані розвідки Естонії
За останніми даними розвідки Естонської Республіки, ймовірність зменшення масштабів російських дронових ударів по українській території є досить високою через зміну ситуації на Близькому Сході. Про це повідомляє інформаційне агентство "Європейська правда" із посиланням на ERR, державний радіорозвідувальний центр оборони Естонії, який робить висновки на основі аналізу військової активності та актуальних геополітичних подій у світі. Голова розвідувального центру полковник Антс Ківісельг не приховує оптимізму щодо можливих змін у тактиці Росії. Він зазначає, що у зв’язку із завданням ударів по об'єктах на Близькому Сході, зокрема в Ізраїлі, Київ і його військові, ймовірно, можуть очікувати певного ослаблення в кількості та частоті безпілотних атак. "Ми отримали інформацію, що ізраїльські військові мали можливість завдати точних ударів по іранському підприємству з виробництва дронів у Ісфахані, а українські сили неодноразово цілеспрямовано атакували іранський завод у Єлабузі (Татарстан), де виготовляють дрони для російської армії", — коментує експерт. За словами полковника Ківісельга, з урахуванням цих фактів існує висока ймовірність, що найближчим часом російські атаки у вигляді безпілотників можуть значно послабити свою інтенсивність. Водночас він наголошує, що Росія вже неабияк адаптувала свою тактику і навчившись, зокрема, запускати великі кількості дронів у рамках няквітливих одночасних ударів, що охоплюють широкі території. Так, за його аналізом, російські військові схильні перед масштабною атакою запускати по 60-70 дронів протягом 4-5 днів, аби накопичити сили і потім провести масштабний удар — до 450 безпілотних літальних апаратів одночасно. Це ж стосується і застосування російських крилатих ракет та балістичних снарядів, що свідчить про системний підхід у веденні війни. Водночас, попри ймовірне зменшення частоти використання дронів, експерт переконаний, що Росія вже активно готує нові запаси безпілотних апаратів та нарощує виробництво, щоб не допустити ослаблення своїх ударних можливостей. Ківісельг також звертає увагу на зміну тактики ворога — якщо раніше росіяни стримано цілитися у конкретні об'єкти, то нині вони збільшують масштаби ударів, розпорошуючи сили по різних напрямках — зокрема, по цивільних об'єктах та житлових кварталах. Це свідчить про перехід до системних та широкомасштабних атак, що мають психологічний і руйнівний ефект. "Ми стали свідками нічних ударів по Києву 17 червня та по Одесі у ніч на четвер — такі дії є ознакою нової реальності у війні, де цивільна інфраструктура стала об'єктом цілеспрямованих атак", — підкреслює полковник. Що стосується ситуації на фронті, він відзначає, що західний наступ Росії, запланований на початку літа, фактично «застопорився» через стійкий опір українських військовиків. Нинішній стан боїв характеризується тим, що російські війська, зважаючи на значні втрати, переходять до тактичних дій, у яких намагаються просуватися попри несприятливі обставини й високий рівень української оборони. Згідно з даними голови розвідки, кількість щоденних атак Росії залишається високою — близько 150-160 ударів щодня. В основному, зусилля зосереджені на Покровській напрямці у Донецькій області, що є ключовим у структурі російських операцій на сході України. Це напрямок стає ареною понад половини всіх боїв, що відбуваються на фронті, і підтверджує стратегічну важливість саме цього регіону у цій війні. Щодо ситуації у Сумській області, експерт зазначає, що, попри початкові успіхи та регулярні спроби прориву оборони, на цьому напрямку наступ у цілому зупинився. Водночас він попереджає, що, незважаючи на невдачі, Росія не відмовляється від своїх стратегічних цілей і намагається зберегти тиск на українські війська, ілюструючи це новими тактичними ходами та зусиллями у виробництві безпілотників та ракет. На тлі цих процесів українська сторона продовжує виявляти стійкість та здатність контролювати ситуацію, незважаючи на постійний психологічний і технічний тиск з боку агресора. Однак, експерти попереджають про те, що війна залишається напруженою і всі стратегічні сценарії залишаються актуальними — зокрема, можливість нових масштабних ударів, зокрема у цивільних регіонах. Передісторія ситуації у червні цього року стосується нічного масованого артилерійського і ракетного обстрілу Києва 17 червня, що призвело до загибелі щонайменше 28 цивільних. Росія застосувала для цього балістичну ракету, яка поцілила в житловий будинок. Це викликало міжнародне гостре реагування: литовське посольство викликало посла Росії для пояснень у Міністерство закордонних справ країни. Також низка зарубіжних дипустанов, зокрема посольства, долучилася до вшанування пам’яті жертв, провівши траурні заходи і приспустивши державні прапори на знак солідарності з українським народом. Очевидно, що війна в Україні продовжує демонструвати свою складність та багатоаспектність, а тенденції щодо активізації російських ударів та реакції українських військових з боку союзників є ключовими факторами у визначенні майбутнього розвитку конфлікту.