Журналіст Дмитро Бігус зробив несподівану та досить резонансну заяву, зізнавшись, що він офіційно співпрацює з військовою контррозвідкою Служби безпеки України
Його слова та деталі цієї співпраці викликали активну дискусію у суспільстві та серед військових експертів, адже йдеться про людину, яка раніше працювала в правозахисних та журналістських проектах. У своєму відео на платформі YouTube Бігус розказав, що наразі є позаштатним співробітником Департаменту військової контррозвідки СБУ. Він підкреслив, що його роль виконується виключно у рамках допомоги в сфері інформаційної безпеки та військових операцій, а не у законної службі у штаті відомства. За словами журналіста, його діяльність пов’язана з підтримкою військових і контррозвідників у боротьбі з внутрішніми та зовнішніми загрозами для країни. "Коли хтось із СБУ чинить щось недопустиме, редакція про це докладно висвітлює – знімає репортажі, розслідування, і так буде далі. Але коли йдеться про боротьбу із зовнішніми ворогами, я стараюся допомагати будь-яким можливим способом. Це стосується абсолютно всіх наших захисників, допомоги військовій контррозвідці зокрема. Що стосується паперового оформлення, то згідно з документами, які оприлюднив депутат Гончаренко, я ніколи не був офіційно штатним співробітником департаменту військової контррозвідки, лише маю посвідчення, яке дозволяє мені виконувати окремі функції. Там зазначено, що я можу інколи працювати з деякими спецпроектами та відвідувати певні об'єкти. Це – мінімальний рівень доступу, але й він дає змогу допомогти там, де це потрібно заради нашої безпеки." – наголосив Бігус. Варто звернути увагу, що раніше його, як журналіста, та його діяльність у ЗМІ, часто критикували за мовчазну підтримку військових та авторські розслідування, що нерідко мали політичний підтекст. Однак зараз він публічно зізнався про свою співпрацю з військовою контррозвідкою, що відкриває нові питання щодо його ролі у цій системі та справжнього рівня залученості. Джерело зазначає, що посвідчення позаштатного співробітника, яке він отримав, виключає можливість широкого доступу до секретної інформації або участі у держструктурних операціях у повному обсязі. Його функції обмежуються часом від часу виконанням окремих завдань та відвідуванням відповідних об’єктів під контролем військових контррозвідників. При цьому Бігус із гордістю підкреслює, що його допомога – це дія з патріотичних мотивів і безпосередня підтримка держави у боротьбі з зовнішніми та внутрішніми викликами. Це зізнання неоднозначно сприйняли політичні експерти та активісти. Деякі з них побоюються, що відкриття деталей такої співпраці може поставити під питання об’єктивність журналіста та його незалежність. Інші ж наголошують на важливості підтримки інформаційних та військових служб у часи війни, адже кожна така допомога може бути цінною для подолання ворога. Нагадаємо, що на момент публікації Бігус уже не входить до складу правоохоронних та військових структур міцно, але його вплив і роль у цій співпраці ставить під сумнів традиційне уявлення про роль незалежного журналіста та активіста у сучасних умовах війни. Він запевняє, що його підтримка та робота – це "маленька, але важлива частина спільної боротьби за незалежність України". Час покаже, яким чином цей факт позначатиметься на його професійній репутації та громадському дискурсі загалом.