Європейський Союз тривалий час активно обговорює питання конфіскації та подальшого використання заморожених російських активів у межах своїх кордонів, і наразі рішення про збереження цих сум у межах 210 мільярдів євро залишається незмінним щонайменше до кінця 2025 року
За словами очільників європейської політики, ці кошти будуть зберігатися у замороженому стані, а отримані від них прибутки підуть на підтримку України у боротьбі з російською агресією. Речник Європейської комісії Маркус Ламмерт у червні поточного року повідомив журналістам у Брюсселі, що загалом активи РФ, які на території ЄС оцінюються приблизно у 210 мільярдів євро, залишатимуться в замороженому стані ще довгий час. Ці заходи є частиною ширших зусиль щодо притягнення Росії до відповідальності за зруйновану інфраструктуру, людські страждання та економічні збитки, які спричинені війною в Україні. За словами Ламмерта, з доходів, отриманих від заморожених російських активів, уже зараз фінансуються програми підтримки української економіки та оборонного сектору. Зокрема, застосовуються кредити G7 на суму понад 45 мільярдів євро, які спрямовані на модернізацію української оборонної промисловості, відновлення енергетичної системи, а також підтримку інфраструктурних проєктів у цілому. Важливо зазначити, що ці кошти не просто надані у вигляді безоплатної допомоги: всі залучені суми мають бути повернені через майбутні доходи від активів РФ у Європі. Особливу увагу приділяє питанням повернення цієї допомоги сам голос українського представництва. Так, у 2025 році вже було здійснено кілька виплат: перший платіж у розмірі 3 мільярдів євро було надіслано Україні у січні, наступні по 1 мільярду євро – у березні, квітні, травні, а нещодавно – минулої п’ятниці. Загалом упродовж року очікується проведення ще кількох платежів у рамках цієї програми, щоб посилити оборонний сектор та допомогти у збереженні життєздатної економіки України. Р речник Єврокомісії також підкреслив, що європейські лідери наполегливо заявляють: Росія має заплатити за шкоду, завдану Україні війною, і вимірюється ця ціна не лише політичною відповідальністю, а й фінансовими зобов’язаннями. Обговорюються юридично обґрунтовані та фінансово реалізовані варіанти компенсацій, які повинні залишатися у центрі міжнародних перемовин. Саме баланс між прагненням до справедливості й побоюванням втрати інвестиційної привабливості залишається головною перепоною у вирішенні питання щодо конфіскації активів РФ. Варто зазначити, що дискусії навколо цієї теми тривають вже кілька років. В той час як ходять активні обговорення щодо можливості остаточної конфіскації та передачі коштів Україні, представники країн, зокрема Франція, Німеччина, Італія та Іспанія, висловлюють серйозну стурбованість щодо ризиків та потенційних негативних наслідків для інвестиційного клімату у Європейському Союзі. Вони попереджають, що подібні кроки можуть викликати нехтування правовими процедурними засобами та зменшити європейську конкурентоспроможність на світовому ринку капіталу. Проте цільова стратегія ЄС на теперішньому етапі полягає у тому, щоб, утримуючи заморожені активи РФ, максимально ефективно використовувати їх для фінансової підтримки України і зменшення руйнувань, спричинених війною. До кінця 2025 року активи залишатимуться у цьому режимі, а надходження від них будуть спрямовані на відновлення української енергетичної системи, модернізацію оборони і підтримку цивільного населення. Загалом цей крок є частиною більш широкого стратегічного плану Європи протистояти російській агресії, забезпечуючи при цьому баланс між юридичною процедурою, економічною безпекою та міжнародною справедливістю. Водночас офіційні представники наголошують: хоча дешевий шлях з конфіскацією активів ще не пройдено, і це залишається предметом дискусій серед європейських країн, процес досягнення справедливості й надалі залишатиметься у центрі уваги міжнародної політики та дипломатії.