Глобальні політичні та військові гіпотези: чого очікувати від саміту НАТО у Гаазі у новому форматі
У Гаазі наприкінці червня відбудеться чергове засідання лідерів НАТО, але цей саміт стане одним із найскороченіших у історії Альянсу. За даними джерел, близьких до організаторів, захід, запланований на 24-25 червня, буде проходити у неймовірно стислому форматі — всього за 2,5 години. Такий радикальний крок викликаний бажанням уникнути конфліктних ситуацій і уникнути повторення драматичних інцидентів із минулого. Зокрема, йдеться про досвід саміту G7 минулого року, коли чинний президент США Дональд Трамп досить коротко і різко завершив участь, а потім відгукнувся на свою невдоволеність у соціальних мережах, що викликало неабиякий резонанс у світовому інформаційному просторі. Як повідомляє британське видання The Times, організатори прагнуть зробити цю зустріч надзвичайно концентрованою на одній головній темі — підвищенні оборонних витрат країн-членів НАТО. За новим сценарієм, натівські лідери зберуться лише на одну погоджувальну сесію тривалістю у дві з половиною години, і весь комюніке буде обмежене максимум однією сторінкою формату А4 із п’ятьма короткими абзацами. Це різко контрастує з минулорічним документом у Вашингтоні, який налічував понад 5 тисяч слів і 44 абзаци. Джерела також додають, що у даному випадку формат і стиль проведення саміту повністю адаптовані під стиль особистої комунікації Дональда Трампа, який традиційно не приховує своєї критики довгих дипломатичних дебатів і цінує швидкий результат. Причиною такої зміни стало прагнення уникнути повторення ситуації, коли Трамп достроково покинув зустріч, залишивши європейських партнерів у невизначеності. Важливим елементом порядку денного стане обговорення підвищення військових витрат до рівня 5% ВВП кожної країни-члена НАТО. З цією метою затверджено цілком конкретні пропозиції: щонайменше 3,5% із них має бути спрямоване безпосередньо на військові потреби, решту — у сферу оборонної інфраструктури та безпеки. Саме ця ціль має стати центральною у порядку денному саміту і слугуватиме демонстрацією єдності й рішучості Альянсу. Що стосується участі України у заході, то український президент Володимир Зеленський отримав запрошення. Однак це була більше дипломатична репрезентація, яка полягала у тому, щоб уникнути зайвих контакті з Дональдом Трампом на цьому заході. Джерело у Офісі президента підтвердило наміри Зеленського приїхати, проте остаточне рішення ухвалюватиметься напередодні саміту, з урахуванням усіх обставин і дипломатичних нюансів. Ще один важливий аспект — змінені формулювання щодо Росії у підсумковому документі. За повідомленнями ЗМІ, у фінальній редакції – Росія знову визнається «пряму загрозу» для безпеки НАТО. Проте у порівнянні з минулим роком, коли Альянс використовував більш рішучі формулювання, зокрема щодо невідворотності вступу України до НАТО, тепер рівень риторики знизився. У проєкті підсумкових документів не йдеться про так званий «незворотний шлях» України до членства, що може свідчити про більш гнучкий дипломатичний підхід у цій сфері. Таким чином, цей саміт має все шанси стати однією із найкоротших і найконцентрованіших зустрічей у сучасній історії НАТО. Його головною метою стане демонстрація єдиного фронту у питанні збільшення оборонних витрат, зосередженість на конкретних результатах і мінімізація дипломатичних протиріч. Водночас події навколо України та Росії дадуть своєрідний профіль перемін у політиці Альянсу, а зміни у форматі та стилі проведення підкреслять прагнення НАТО бути максимально ефективним і рішучим у вирішенні сучасних глобальних викликів.