Більше трьох років Конституційний суд України лишається у ситуації невизначеності щодо питання конституційності множинного громадянства, яке є одним із ключових аспектів державної та національної безпеки нашої країни
Незважаючи на тривалу дискусію та численні обговорення, судді досі так і не дійшли до остаточного рішення у цій справі, що суттєво ускладнює процес прийняття відповідних законодавчих актів та реалізацію державної політики у цій сфері. Згідно з офіційними коментарями, голови Верховної Ради Руслана Стефанчука, конституційне подання народних депутатів щодо тлумачення статті 4 Основного закону України залишається відкритим у судовій системі країни. В інтерв’ю “Українській правді” він підтвердив: “Станом на сьогодні рішення Конституційного суду у цій справі ще не ухвалене”. Спікер підкреслив, що спочатку у судовій процедурі відбувалася публічна, прозора стадія обговорення, проте вже розпочато закриту частину конституційного процесу, в межах якої формується проєкт рішення. Водночас, він зазначив, що наразі не має жодної конкретної інформації щодо дат ухвалення рішення або його змісту. Відповідь секретаріату КСУ на запит “Української правди” підтвердила: судові судді й досі не дійшли консенсусу, ухвалюючи остаточне рішення. Важливо, що для легітимності засідання Великої палати Конституційного суду потрібно не менше дванадцяти присутніх суддів. Однак із 27 січня 2025 року кримінальна норма змінила кількість суддів, які входять до складу суду, — тепер їх лише одинадцять. Це означає, що конституційний суд не має кворуму для проведення засідань і ухвалення рішень, що ставить під питання можливість швидкого вирішення цієї гострої конституційної інтриги. Передісторія цього конфлікту сягає ще 18 червня, коли Верховна Рада, відповідно до законодавчої ініціативи президента Володимира Зеленського, ухвалила Закон “Про внесення змін до законодавства щодо запровадження інституту множинного громадянства в Україні”. Цей документ дозволяє українцям мати кілька громадянств одночасно, що викликало бурхливу дискусію у політичному та юридичному середовищі. Проте цю ініціативу підтримує не лише владна команда; декілька років тому президент двічі ініціював законодавчу зміну — 1 грудня 2021 року та 22 січня 2024-го — й намагався просунути концепцію множинного громадянства як інструменту захисту прав українців за кордоном, особливо тих, хто має українські корені, та для стимулювання міжнародних контактів. Варто зазначити, що ще у грудні 2021 року, коли парламентарі розглядали цю проблему, через депутатський запит до Конституційного суду звернулися 99 депутатів з різних фракцій. Вони просили суд роз’яснити, як у контексті статті 4 Конституції України, що проголошує єдине громадянство, можна легітимно запровадити практику множинного громадянства. Це питання було надзвичайно актуальним, адже ухвалення закону могло б мати доленосні наслідки для національної безпеки, соціальної політики, а також для українців за кордоном, які прагнуть зберегти зв'язки з Батьківщиною. Загалом, процес затягнутий і, на жаль, досі залишається відкритим, що ставить під питання швидкість та ефективність ухвалення законодавчих рішень у такій важливій сфері. Відсутність остаточного рішення КСУ та нестача кворуму створюють правову неопределеність, яка може вплинути на майбутню політику у питаннях подвійного громадянства, і це є одним із головних ризиків для державної цілісності та демократії в Україні.