У 2025 році всі країни-члени НАТО досягли бажаного рівня оборонних витрат у 2% ВВП — про це повідомив генеральний секретар альянсу Марк Рютте
Ця важлива новина прозвучала під час саміту Великої сімки (G7), що відбувся наприкінці минулого тижня, і стала свідченням суттєвих змін у політиці витрат на безпеку у рамках Північноатлантичного альянсу. За словами Рютте, усі держави-члени Організації Північноатлантичного договору у 2025 році вперше досягли запланованого ще у 2014 році цільового показника витрат на оборону — 2% від внутрішнього валового продукту країни. Це стало результатом багаторічної роботи й наполегливих зусиль у сфері модернізації військової потужності та підвищення оборонної спроможності. Генеральний секретар особливо відзначив приклади Канади і Португалії, яких раніше критикували за недостатній рівень витрат, але які тепер нарешті підтвердили своє прагнення до спільної безпеки. «Особливо хочу привітати Канаду із рішенням вирішити досягти цільового рівня витрат на оборону цього року, — сказав Рютте. — Це справді надихаючий приклад для інших країн і вагомий внесок у стабільність нашого союзу.» При цьому він підкреслив, що нещодавні заяви Португалії щодо досягнення 2% ВВП також стали важливим кроком у цьому напрямку. Таким чином, у 2025 році всі 31 країна-учасник НАТО виконають ключовий орієнтир, прийнятий ще у 2014 році — і це вперше за всю історію альянсу. Саміт НАТО, який пройшов цього року, був зосереджений не лише на досягненні цільових показників, а й на створенні нових, більш амбітних рамок витрат. За інформацією джерел, у найближчі роки країни НАТО мають погодити зростання оборонного бюджету до рівня 3,5% ВВП, зокрема, виділяючи ще 1,5% на пов’язані із безпекою сфери, такі як логістика, розвідувальні служби і гуманітарна допомога. Таке підвищення витрат дасть змогу зміцнити оборонну здатність Альянсу й посилити його здатність швидко реагувати на нові виклики. Ще однією важливою складовою зусиль стало планування спрямування частини з додаткових витрат на підтримку України. За повідомленнями ЗМІ, цей аспект може стати особливо важливим у контексті російської агресії та зміцнення обороноздатності українських сил, що наразі потребують солідної підтримки з боку союзників. Відповідні домовленості у рамках саміту передбачають збільшення військової допомоги, модернізацію української армії та посилення її здатності протистояти новим загрозам. Отже, історичне досягнення 2025 року, коли всі країни НАТО виконали цільовий показник витрат у 2% ВВП, стало не лише символом єдності та спільного прагнення до безпеки, а й сигналом про новий рівень відповідальності і готовності до активних дій на світовій арені. Очікується, що ці заходи й подальші угоди із підвищення оборонних витрат дозволять не лише стримувати потенційні агресії, а і зміцнювати стабільність і безпеку регіону в майбутньому.