RSF повідомляє: полонений український військовий підтвердив побачення з Дмитром Хилюком у російській колонії
У столиці правозахисної організації “Репортери без кордонів” з’явилися нові свідчення щодо долі українського журналіста Дмитра Хилюка, викраденого окупаційними росіянами ще понад три роки тому. Відомий розповіддю з полону колишній військовослужбовець Влад, учасник 36-ї бригади морської піхоти, який днями звільнився із московської неволі, ствердив: він бачив журналіста у слідчій колонії №7 селища Пакіно Владимирської області. Деталі інтерв’ю з Владом оприлюднені у звіті RSF. За словами українського військового, його випадкова зустріч із Дмитром Хилюком сталася кілька місяців тому, наприкінці весни 2025 року, і стала однією з перших упродовж усього періоду ув’язнення. Свідок розповів, що побачив його в коридорі колонії — ймовірно, якщо йому можна вірити, журналіст прямував до медпункту. Візуальних ознак будь-яких насильницьких ушкоджень або слідів побиття на ньому не було, але стан Хилюка викликав у військового глибоке занепокоєння. За даними RSF, Дмитра Хилюка затримали ще в перші тижні масштабного російського наступу на Україну. У жовтні 2022 року його та інших полонених перевезли до колонії №7 у селищі Пакіно. Тут його тримали понад рік, а наприкінці травня 2023-го його перевезли до цієї саме виправної установи. Восени того ж року у колонії відбулася коротка зустріч — вони провели разом добу в одній камері. Того дня Дмитро мовчав, не проронив жодного слова, що видавало його фізичний та психологічний стан. Відомо, що камера №8, де утримували журналіста, розташована у третьому, однією з найсуворіших секцій колонії. За свідченнями колишніх в’язнів, які навіть провели у тому ж із Хилюком ув’язненні понад рік, умови в цій частині місця позбавлення волі — одні з найжорсткіших. Там систематично застосовують тортури, б’ють, а також морять голодом. Колишній співкамерник, який провів з журналістом багато місяців, зазначив: вага Дмитра не перевищувала 45 кілограмів, і він був фактично не впізнаваний. Володимир каже: “Після трьох років у російських полонах Дмитро Хилюк досі перебуває в стані фізичного виснаження, піддається знущанням і позбавленням. Попри те, що деяких полонених вже обміняли або засудили, наших співгромадян, зокрема, й журналіста, досі незаконно тримають у неволі без будь-яких пояснень”. Водночас, він висловлює переконання, що обставини утримання Дмитра мають бути змінені негайно, і вимагає його безумовного звільнення, оскільки час може виявитися найгіршим союзником у цій драматичній історії. Ознаки покращення умов у колонії були помічені наприкінці 2024 року. За словами Влада, після візиту делегації з Росії, зокрема уповноваженої з прав людини РФ Тетяни Москалькової, рівень утримання умовами трохи покращився. Проте вже у 2025 році ситуація знову погіршилася — харчі стали ще менш якісними, а доступ до самостійного лікування — більш обмеженим через часті спалахи корости і погіршення санітарних умов. За підрахунками RSF, у колонії досі тримають близько 300 українських полонених — військових, цивільних та інших громадян. Загалом у Росії, за інформацією правозахисників, утримують щонайменше 29 українських журналістів, що є важливим індикатором репресій проти медійної сфери, яка об’єктивно висвітлює російсько-українську війну. Нагадаємо, що Дмитра Хилюка викрали окупаційні війська 3 березня 2022 року біля власного будинку в селі Козаровичі Київської області. Його буквально з кількох метрів вивантажили з автівки й перевезли через білоруський кордон. Потім його доправили до російського містечка Новозибків Брянської області, куди переважно відвозять тих українців, яких захопили на Київщині під час окупації. Відтоді датується майже три роки безвістиї для Дмитра Хилюка — усі особисті пошуки, звернення до міжнародних організацій та української влади не зуміли повернути його додому. Історія Дмитра — ще один яскравий приклад систематичних порушень прав людини під час війни, трагедія, що викликає глибокий резонанс у всьому світі.