За даними видання Bloomberg, лідери країнами “Великої сімки” (G7) стикнулися з труднощами у переконанні Президента США Дональда Трампа активізувати санкційний тиск на Російську Федерацію
Попри довготривалі дипломатичні дискусії напередодні саміту, американський лідер так і не погодився на посилення обмежувальних заходів щодо Кремля, що розчарувало його союзників із інших провідних держав світу. За інформацією, отриманою від інформованих джерел, саме Трамп неодноразово закликав Володимира Путіна погодитися на припинення військових дій в Україні, а також попереджав про можливе запровадження нових санкцій у відповідь на ескалацію конфлікту. Однак особливого рішучого кроку з боку американського керівництва не зроблено. Виявилося, що під час закритої вечері лідерів, що відбувалася за зачиненими дверима на саміті у Канаді, Трамп висловив свої сумніви у доцільності додаткових санкцій, зазначаючи, що їх введення тягне за собою значні економічні витрати для США. Це ставить під сумнів єдність дипломатичного фронту і викликає питання щодо справжніх намірів американського керівництва у контексті майбутніх кроків у справі щодо Росії. Європейські країни, за словами аналітиків Bloomberg, починають втрачати довіру до намірів Трампа щодо подальшого посилення тиску на Кремль. Вони все більше розуміють, що ситуація стає складнішою, і намагаються виграти час, щоб зберегти дипломатичний баланс. Разом із тим, Брюссель і інші столиці Європи продовжують співпрацювати з США, при цьому намагаючись не дратувати Вашингтон, однак не залишаються осторонь і активно шукають можливості допомогти Україні у цей важкий час. Вони прагнуть зберегти союзні відносини і водночас виявляють стриманий інтерес до подальшої ескалації конфлікту, не бажаючи повторювати минулі помилки. Попри внутрішні розбіжності й дилеми, публічно лідери "Групи семи" заявили, що дискусія щодо санкцій з Трампом була конструктивною і закінчилася на позитивній ноті. Очікується, що в майбутній офіційній заяві, яку оприлюднить прем’єр-міністр Канади Марк Карні, буде підкреслено, що Україна демонструє готовність до припинення вогню, тоді як Росія продовжує залишатися джерелом напруги. У цьому документі мова йде про необхідність посилити тиск через санкції саме проти Москви, закликаючи до єдності світової спільноти у підтримці України й протидії російській агресії. Це свідчить про те, що попри внутрішні суперечності, міжнародна спільнота прагне зберегти одностайність у питаннях стратегічної підтримки українського суверенітету та цілісності.