У США скасували робочу групу, що займалася розробкою стратегій тиску на Росію: що стоїть за цим рішенням і які наслідки
Адміністрація президента Сполучених Штатів Дональда Трампа нещодавно зробила несподіваний крок – було закрито міжвідомчу робочу групу, створену з метою розробки ефективних стратегій тиску на Російську Федерацію. Це стало непередбаченим розвитком подій, враховуючи, що саме ця структура мала працювати над напрацюваннями, які могли б стимулювати швидше вирішення конфлікту в Україні та закріпити позицію США у питаннях міжнародної безпеки. За інформацією, оприлюдненою джерелами з американських урядових колів і висвітленою у журналістських матеріалах агентства Reuters, ухвалення рішення про згортування роботи цієї групи стало наслідком внутрішніх процесів та зміни ставлення найвпливовішого політичного центру Вашингтону до подій навколо України та Росії. Три анонімних американських чиновники підтвердили, що структура була сформована наприкінці весни цього року, однак вже у травні виявилася демотивованою і фактично зійшла нанівець. Причиною такого стану речей стали зміни у позиції Трампа щодо політики США щодо Росії. Співрозмовники пояснюють, що президент все більше розчаровувався у результатах своїх зусиль і зрозумів, що подальша підтримка жорстких заходів щодо Кремля виглядає недоцільною. Навіть навесні, ще до закінчення терміну роботи робочої групи, почали звучати заяви про можливість відмови США від ролі посередника у врегулюванні українського конфлікту. Це стало свідченням того, що ідея активної міжнародної дипломатії за участю Вашингтону поступово втрачає свою актуальність для адміністрації Трампа. Згідно з джерелами, кінцевим ударом по цій ініціативі стала масштабна «чистка», яку три тижні тому провела команда Білого дому. Тоді більша частина учасників ради безпеки – зокрема, ті, хто був залучений до розробки політики щодо України, – була звільнена у рамках масштабної реорганізації та очищення кадрового складу. Внаслідок цього й закрили і робочу групу, яка координувалась високопосадовцями Ради національної безпеки. Хоча саме відомство й відповідало за її створення і керівництво, до її складу входили представники таких структур, як Міністерство закордонних справ, Мінфін, Пентагон і розвідка. До числа учасників входив і головний радник Ради з питань Європи та Росії Ендрю Пік, якого також усунуто з посади у травні. Втім, джерела запевняють, що остаточне рішення щодо закриття групи було прийняте ще раніше, приблизно три тижні тому, і не є прямо залежним від останніх кірків кадрової «чистки». Навіть більш того – цілком можливо, що Трамп у будь-який момент може повернутися до ідеї жорсткішої політики щодо Москви. Адже робоча група формувалась як інструмент для підготовки численних варіантів дій і стратегій, але остаточне рішення щодо їх впровадження залишається у сфері особистого вибору президента. Слід зазначити, що створення цієї групи відбувалося на тлі того, як у період з березня по квітень адміністрація Трампа почала переглядати свою політику щодо Росії. У цей час у вислужених радників і аналітиків з’явилися сумніви у готовності Кремля йти на компроміси, а риторика Трампа почала дедалі більше змінюватися у бік менш привітливої щодо Володимира Путіна. Основною метою роботи цієї робочої групи було обговорення способів обмеження російських поставок, енергетичних ресурсів і товарів до й з Росії, а також чинників, що могли сприяти посиленню економічного й політичного тиску. Що стосується рівня особистого усвідомлення Трампа щодо цілей і функцій створеної структури – питання лишається відкритим. Офіційні представники відмовлялись коментувати деталі розроблених напрацювань через їхню раптову та чутливу природу. Водночас вони підтвердили, що на момент закриття група ще не завершила свою роботу і знаходилася саме у стадії «мозкового штурму», яка передує прийняттю будь-яких конкретних стратегічних рішень. Не виключено, що ця ініціатива не була пов'язана із санкційною політикою, яка ухвалюється у США окремо і незалежно від внутрішніх структурних розбірок. Зауважимо, що згодом, 16 червня, Трамп зробив досить резонансну заяву, яка дотепер залишає багато питань щодо його ставлення до Росії. Він визнав, що виключення Росії з «Групи восьми», зроблене в 2014 році, стало «великою помилкою», і якщо б Росію залишили у форматі, можливо, війна в Україні б не сталася. Водночас, американський лідер зазначив, що нині повернути російського учасника у цей формат малореально через занадто тривалий час, що минув з моменту ізоляції. Ці слова стали додатковим підтвердженням того, що політична воля щодо посилення тиску на Москву, попри всі заяви і гучні ініціативи, залишається під великим питанням. Також варто врахувати, що у той час Трамп достроково залишив саміт G7, де мав намір зустрітись із українським президентом Володимиром Зеленським, пославшись на «зрозумілі причини». Такі дії багато хто тлумачив як ознаку послаблення інтересу до активної участі у міжнародних дипломатичних процесах, спрямованих проти Росії. Отже, скасування робочої групи є важливим індикатором змін у політиці Білого дому щодо Росії і України. Це свідчить про те, що адміністрація Трампа наразі не має наміру активно просувати жорсткі заходи проти Москви, а зосереджується на більш обережному підході або навіть відмові від стратегій тиску, які раніше вважались ключовими інструментами у поглибленні українсько-російського конфлікту. Це питання, яке залишатиметься відкритим, і майбутні політичні рішення залежатимуть від внутрішньополітичних умов та персональних розкладів у команді президента.