За результатами останнього соціологічного дослідження Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), рівень довіри українців до президента Володимира Зеленського суттєво знизився
З травня цьому показнику судилося зазнати зниження на 11 відсотків, що підтверджує тенденції до зменшення підтримки голови держави всередині суспільства. На початок червня за результатами опитування, більш ніж дві третини українців – 65% – висловили довіру до Зеленського, тоді як 30% респондентів заявили про відсутність довіри. Це означає, що баланс між довірою та недовірою змістився до позначки +35%, що є найнижчим показником з березня 2025 року і водночас більшим за рівень довіри, зафіксований у лютому цього ж року, коли підтримка голови держави становила 57%. Фахівці соціологічної сфери наголошують, що короткострокове зниження довіри не має однозначних причин, адже дослідження не містить інформації, яка могла б чітко пояснити такий стрімкий спадаючий тренд. Водночас, експерти зауважують, що на динаміку суспільної довіри впливають різні фактори, зокрема – відсутність суттєвого прогресу у завершенні війни, а також зниження рівня згуртованості населення навколо ідеї патріотизму після хвилі єдності навесні. Саме тоді, на початку травня, під час підписання угоди щодо видобутку копалин, рівень довіри до президента зростав до 74%, що свідчить про короткочасний позитивний ефект політичних рішень. Соціологи відзначають і вплив особливостей методології дослідження. Зокрема, у процесі опитування було озвучено десять політичних фігур, включаючи Зеленського, кожного з яких респондентам зачитували у різному порядку. Виявилося, що ті, кому прізвище Зеленського озвучували ближче до кінця списку, частіше висловлювали довіру – ймовірно, через ефект порядку озвучування. Географічний розподіл показників довіри демонструє, що найбільше підтримки президента на заході країни – 73%, тоді як на Півдні та Сході рівень довіри зменшився і становить відповідно 61%. Також фахівці наголошують, що серед тих, хто довіряє Зеленському, переважає категорично налаштовані проти будь-яких територіальних поступок – 55%, тоді як 36% з цієї групи висловлюють готовність до компромісів щодо територій. Тим часом серед респондентів, які не довіряють президенту, 43% категорично проти поступок, а 46% готові поступитися територіями. Вивчення суспільних настроїв тривало з 15 травня по 3 червня та проводилося методом телефонних інтерв’ю з випадковою вибіркою понад тисячі українців у віці від 18 років. У дослідженні враховувалися лише ті мешканці країни, які постійно проживають на підконтрольних уряду територіях, мінімізуючи вплив тих, хто тимчасово виїхав за кордон або мешкає на окупованих землях. Статистична похибка при цьому становила близько 4,1% для показників, що близькі до 50%, і зменшувалась із меншими значеннями. Водночас мають місце і систематичні відхилення, спричинені особливостями методології, проте дослідники запевняють у високій репрезентативності отриманих даних, які стійко відображають нинішні ставлення українського населення. Загалом, результати опитування демонструють, що рівень довіри до Зеленського залишається в межах середнього і знаходиться під певним тиском, а внутрішньополітична та зовнішня ситуація – зокрема, незакінченість війни та неопределеність у відносинах із ключовими міжнародними партнерами – продовжують задавати об'єктивний контекст для громадського сприйняття керівництва країни.