ЄС продовжує свою позицію незмінною: санкції проти анексованого Криму і Севастополя залишаються в силі і будуть застосовуватися ще щонайменше до червня 2026 року
Таке рішення було ухвалене Радою Європейського Союзу, яка вчора офіційно оголосила про продовження санкційної політики у відповідь на незаконну анексію півострова Росією. Відповідне повідомлення з’явилося на офіційному сайті Ради ЄС і підтверджує, що санкції, започатковані ще у червні 2014 року, будуть діяти щонайменше до 23 червня 2026 року. Це рішення підкреслює рішучість Європейського союзу не визнавати зміну статусу української території без міжнародних легітимних процедур та продовжувати тиск на Росію у контексті її агресії. Деталі санкційної політики залишаються незмінними. У період від запровадження до сьогоднішнього дня ці обмеження вкотре доводять свою ефективність у спробах стримувати економічний розвиток окупованих регіонів. Вони включають заборону на імпорт товарів із незаконно анексованих територій — Криму і Севастополя — до країн Європейського Союзу, а також заборону на інвестиції у інфраструктуру, фінансування та туристичний бізнес у цих регіонах. Крім того, у рамках санкцій забороняється експорт високотехнологічних товарів і обладнання, необхідних для транспорту, телекомунікаційних систем і енергетичної сфери, до компаній, що там функціонують, чи на територію півострова. Це стосується й постачання обладнання, що використовується у галузях видобутку нафти й газу, а також мінеральних ресурсів. У такий спосіб Євросоюз намагається ускладнити Росії та її підконтрольним структурами роботу на окупованій території. Рада ЄС одностайно підтвердила свою позицію: анексія Криму є грубим порушенням міжнародного права і визнавати її не має наміру. Це рішення засвідчує незмінність європейської політики щодо підтримки територіальної цілісності України та невизнання будь-яких змін кордонів, які були здійснені без законної згоди українського уряду. ЄС ще раз наголосив, що така агресія суперечить фундаментальним принципам міжнародної спільноти та цінностям демократії і верховенства права. Крім того, у заяві Ради підкреслюється, що з 2022 року Росія ще більш порушує суверенітет і територіальну цілісність України, розв'язавши широкомасштабну війну. Це стало ключовим аргументом для продовження і посилення санкційних заходів з боку Євросоюзу, який не збирається знижувати рівень тиску на Москву у її геополітичних амбіціях. Між тим, Європейський союз готує черговий, 18-й за рахунком пакет санкцій проти Росії у відповідь на її повномасштабне вторгнення в Україну. У проекті документу пропонується знизити верхню межу ціни на російську нафту з 60 до 45 доларів за барель — під кутом зору зменшення прибутків Кремля. Однак поки що єгрозіюючи зниження ціни на нафту, Європейська комісія та окремі країни-члени допускають, що подальша ініціатива регулювати ціну може залишитися без підтримки, оскільки "Група семи" — коаліція провідних промислово розвинених країн — поки що не висловила зацікавленості у цьому. Водночас, новий пакет санкцій міститиме додаткові заходи проти Білорусі — союзника Москви у агресії проти України — а також обмеження щодо програмного забезпечення, що використовується російськими банками, з метою посилення економічного тиску. Підсумовуючи, можна сказати, що європейська політика щодо санкцій залишається послідовною та цілеспрямованою. Наприкінці минулого, 2023 року, ЄС продемонстрував свою твердість у підтримці України та засудженні російської агресії, і цей тренд залишається незмінним. Водночас, європейські інституції продовжують працювати над розширенням і посиленням санкційних заходів, щоб зупинити і послабити можливості Росії вести війну, а також — для підтримки міжнародного правопорядку та суверенітету України. Залишається актуальним і питання щодо доцільності і ефективності санкційних сценаріїв у довгостроковій перспективі, адже конфлікт триває, а світова спільнота продовжує шукати шляхи його завершення.